Тернопільський священик розповів про особливий предмет на Престолі
Під час Проскомідії, першої частини Божественної літургії, священик заготовляє все необхідне для звершення Євхаристії. Зокрема, він вирізає з просфор Агнець для освячення, витягує частички в честь Богородиці, Святих, членів Церкви – живих і померлих.
І хоча просфори печуться особливим чином, із найкращого борошна та дуже добре перемішуються, все одно при роздрібленні не оминути утворення крихт, які згодом можуть залишатися на дискосі, копії чи антимінсі. Для того, щоб не допустити випадку, що найменші частики погубилися б чи попадали на підлогу, нерідко Проскомідія звершується на особливій дощечці з високими краями. Це дає певну безпеку.
Окрім того, крихточки можуть упорядковуватися чи збиратися копієм або спеціальною антимінсною губкою.
Антимісна або грецька губка – це особливий літургічний предмет, який у ідеалі виготовляється з морської губки – м’яка та пориста будова якої легко всотує в себе вологу, чи дає можливість легко збирати дрібні крихти від євхаристійного хліба.
У різних своїх виглядах, використання губки відоме ще з давніх біблійських часів. Зокрема один із воїнів на Голгофі настромив на довгу тростину губку , яку промочив спеціальним оцтом, і дав пити Спасителю, щоб полегшити Його страждання (Мф 27. 48; Мк 15. 36; Ін 19. 29).
Що вам варто знати про антимінсову губку?
Антимінсна губка зберігається, власне, в складеному антимінсі. На ектенії за оголошених, при виголосі «Щоб і вони з нами славили…», священик робить губкою зображення св.хреста над антимінсом, цілує її та відкладає з середини до верхньої частини, звідки візьме її вже після того, як копієм розділить частинки св.Агнця для причастя, і витре над св.Чашою саме копіє.
Так само, губкою витирається антимінс після перенесення св.Дарів на Жертовник, під час останньої ектенії Літургії. У той час священик з величезною побожністю складаючи антимінс згортає найдрібніші частички або до Чаші, або споживає сам. Також, цією губкою священнослужителі можуть витирати руки після причастя чи розділення св.Агнця.
Наявність антимісної губки є обов’язковою. На практиці, її готують наступним чином. Саму губку вирізають круглої форми, а потім приблизно добу вимочують у воді та ставлять під прес чи розгладжують праскою. Потім її окропляється святою водою та постійно зберігається загорнутою в антимінс.
На жаль, не завжди є можливість мати натуральну губку, тому часто використовують губку вироблену з синтетичних матеріалів. Досвідчені священики рекомендують цього уникати.
Інша губка, не антимінсна, може зберігатися на жертовнику та слугує не для збирання часточок від просфор, а для обтирання св.Чаші після причастя. У такому разі розмір губки відповідає розміру Св.Чаші. Хоча, за відсутності такого предмету, у храмах усе частіше використовують спеціальні ілітони – плати червоної матерії.
Старі, витерті губки спалюють, а попіл ховають в особливе місце де ніхто не ходить, або пускають у річку.
Коментарі вимкнені.