У тернопільській міськраді таємний секретар

Це сталося. Хоча б тому, що не могло не статися. Маю на увазі не першу сесію новообраної міської ради, а обрання Віктора Шумади секретарем. Це вкотре підтвердило, що в українській політиці і, зокрема в тернопільській, сама політика відсутня повністю. Поки «свободівці» на всеукраїнському рівні звинувачують владу у переслідуванні своїх однопартійців і переконують електорат у своїй опозиційності, у Тернопільській міській раді створюється коаліція з опозиційної нібито «Свободи» і провладної «Солідарності». Яка там ідеологія, принципи, моральність, якщо на першому місці – винятково тимчасові інтереси,  переважно бізнесові.

Отже, за Шумаду таємно віддали голоси 27 депутатів. Здавалося б,  у раді з’явилася міцна більшість. Але не варто робити поспішні висновки. Хоча б тому, що частину цієї більшості контролює саме Шумада і тепер постійному переможцеві у першому турі,  щоб протягнути через сесію якесь потрібне для себе рішення, доведеться постійно домовлятися зі своїм секретарем. І ось тут починає спрацьовувати принцип – «ти мені – я тобі». Якщо «порошенківці» будуть підтримувати потреби війта,  у відповідь вони захочуть,  щоб той у певних питаннях йшов їм назустріч. Що це означає для Тернополя і для нас з вами? Нічого доброго. Раніше місто «дерибанило» одне угрупування, а тепер будуть два. А як відомо з класики: «Болівар не винесе двох».

Але це ще не все. Подейкують, що у міськвиконком увійшла людина,  наближена до колишнього мера, а тепер нардепа Заставного. Якщо це справді так, то підігрівачу асфальту і вкладальнику тротуарної плитки тепер не позаздриш – його обклали зі всіх боків. А отже, тепер доведеться домовлятися і ділитися, ділитися і домовлятися. Якщо знову ж таки звернутися до класики, то ми отримали «троє в лодці, не рахуюючи собаки».

А у ролі собаки мали б виступити опозиційні до війта партії, яким не дісталося поки що жодного портфеля. Кажуть, що їх черга підійде трішки пізніше. Але судячи із ситуації, їм навряд чи варто розраховувати на щось суттєве. Їм, швидше за все, дістануться ранці. Тобто посади, які мало що будуть вирішувати у цій раді. І як на мене це дуже добре. Тому що таким чином у Тернополі може нарешті з’явитися справжня опозиція. А якщо ще й цим опозиційним депутатам вистачить бажання і наснаги підключити до подій у міськраді громадськість й інформувати її про все, що відбувається не лише на сесіях, а й у кулуарах, то тандемові Надал-Шумада буде несолодко. Бо незважаючи на всенародну любов з бігбордів до міського голови, все більше людей починає цікавитися, що ж насправді робиться за кулісами,  очолюваного видатним господарником сучасності виборного органу.

Перший дзвіночок може пролунати вже 24 листопада. Саме на цю дату призначено наступну сесію і розглянути на ній мають 500 питань. Цікава цифра, чи не так? Ви собі уявляєте, щоб за короткий проміжок часу депутати, більшість з яких новачки, спромоглися ретельно вивчити все, що їм пропонують до розгляду. А ще цікаво – скільки з цих питань будуть стосуватися генерального плану міста і виділення земельних ділянок певним особам. Як то кажуть, поживемо побачимо, що там на умі у війта і його секретаря. А ще побачимо, хто саме увійшов у групу підтримки, бо швидко-таємне голосування поки що не дало відповіді на це запитання.

Андрій Березовчук

Comments are closed.