Бойовий шлях: Юрій Бойчук з Тернопільщини в Українській Повстанській Армії. Частина четверта

Стаття підготовлена на основі матеріалів архівно-кримінальних справ, які зберігаються в Управлінні СБУ Тернопільської області

Виступ коменданта районованого СБ ОУН Вишнівеччини «Зірки»  перед людьми 18 листопада 1943 року в селі Гнидава Вишнівецького району.

“Дуже важливою ділянкою в революційній діяльності є Служба Безпеки ОУН. Від моральної сили цієї референтури залежить сила цієї організації. З причин, що деякі теренові проповідники на селах Вишнівеччини неодоціннювали існування цієї галузі в ОУН, не розбудували її на твердій основі, не підшукали собі чесних і ідейних людей, які б  поставили роботу цієї рефорентури на висоту її завдань. Тому на деяких перетинах були час від часу деякі непорузуміння або невідповідність та компроментуючі питання зі сторони самих членів цієї референтури. Коли ми хочемо боротися з такою сильною і вишколеною поліцейською машиною, як НКДБ, мусимо створити такий самий апарат із своєї сторони. Я, як  районний референт СБ ОУН  мушу під фаховим оглядом дорівнювати районному референтові Вишнівецького НКДБ. Тому в нашому Вишнівецькому терені треба приступити до зміцнення апарату СБ ОУН  і  ми сьогодні тут у вас з цією важливою справою. І ви повинні виділити з вашої місцевості найкращих найздібніших людей, які свідомо розуміли що мають робити і яку роль повинні відігрівати у цій боротьбі за нашу волю і незалежність. Але відповідальність буде нести станичний СБ ОУН у вашому селі. У нього повинно бути чотири чоловіки, якими він керуватиме. Два з них відповідальні за розвідку, третій за інформаційну сітку, четвертий це жандарм СБ села. З кожним, хто буде поставлений у вашому селі на цю важку і відповідальну роботу станичного СБ ОУН, повинен сам підібрати цих четверо місцевих патріотів, поговорити з кожним, пояснити  їм завдання і роль, а потім контролювати його поведінку та його дії і буде сам потім відповідати за загальну діяльність його підопічних. Кожен езбіст вашого села повинен інформувати свого станичного СБ про свою виконану роботу. Станичний СБ повинен інформувати мене постійно про енкаведиські дії у вашому селі та про виявлених донощиків. Станичний має бути присутній під час зізнання заарештованого. Саме головне, це дотримуватися процедури проведення допиту. Члени СБ повинні бути найчеснішими, найбільш ідейними і морально сильними. Вони повинні всі добросовісно працювати для революції і загального добра України.

Слава Україні!

Слава Героям!”

В цей час, коли з сходу почали наближатися радянські війська, німці по селах Вишнівеччини практисно не появлялися, усвідомлюючи можливий спротив вояків УПА. Ми практично охопили всі села, підпорядкувавши  в своїй організації широкі маси. В селах станичні СБ проводили вербовку серед молоді для розвідувальної роботи. Багато молобих хлопців і дівчат вступаючи у молодіжну ОУН допомагали нам виявляти провокаторів і донощиків радянських партизан. В кожному селі був створений господарчий пункт і адміністрації. ОУН по селах працював відкрито. Жителі Вишнівеччини підтримували озброєні загони УПА,  Та ще з весни 1943 року по території північної частини Тернопільщини великими групами переміщалися добре озброєні  радянські партизани. А саме партизанське зєднанна генерала Андреєва, яке отаборилося в селі Перемерка Лановецького району. Це партизанське угрупування налічувало до пятисот червоних партизан. У цих групах перебувало багато кримінальних злочинців з Росії. Усі носили на шапках червоні стрічки або зірки. На наших землях займалися мародерством, гвалтуванням та грабежами мирного населення. В загонах червоних партизан за кожним десятком бійців був закріплений енкаведист та комуніст, які керували цими злочинцями. Проти німців вони не воювали, а головне завдання було вести бої з вояками УПА. Один із фактів про їхні злоччині дії в селі Вікнини.  До священника села Великі Вікнини завітав  командир угрупування з кількома бійцями зєднання генерала Андреева, від якого сильно тхнуло самогоном. В цей час у хаті священика (Микола Скрипник), перебувала вчителька Шумило Оксана Іванівна. Випивший командир почав до неї приставати при хатніх, але вона вирвалася і втекла у церкву, яка розміщалася поряд з житловим будинком священика і там саме відбувалася служба Божа. За нею вбіг “червоний командир” і почав стріляти в середині церкви з автомата, посік кулями бляху, пошкодив хрести. Червоні партизани взнавали про вояків УПА, членів ОУН, симпатиків і все записували. Також розвідували про можливе розміщення схронів УПА.  На теренах північної частини Тернопільської області загострувалася діяльність польських озброєних загонів. Ще у середині червня 1943 року до Почаєва прибула велика  військова група, добре озброєних поляків для боротьби з УПА. У цей час на нашій території органи НКДБ і НКВС через  командирів із розвідки радянських партизан засилали масово агентів в ОУН-УПА з метою дискридитації та ліквідації повстанського руху. Ці агенти любим методом старалися проникнути на керівні посади ОУН.

Поширення національно-визвольної боротби непокоїло і німецких окупантів. Німці проводили виїзди по селах Вишнівеччини великими групами своїх солдат. Багато військових сутичок з німцями провела сотня “Чіпа”. Вони вели виключно партизанські методи боротьби.

В жовтні та листопаді 1943 року продовжувалися військові сутички між мельниківцями і бандерівцями. Мельниківці не захотіли обєднуватися з нами і мали свою позицію. З Рівенщини прийшов великий загін “Нечая” . Великі групи мельниківці були на Лановеччині, а саме по селах Борсуки, Якимівці. Так мельниківці пішли в глибоке підпілля, а частина перейла до нас. На початку грудня 1943 року повстанський рух на Вишнівеччині набув широкого розмаху, витіснивши німецьких окупантів з багатьох сіл нашого краю. Було вказівка з обласного проводу ліквідувати тих поліцаїв, які ще працювали на німецьку владу. На Вишнівеччині таких вже не було. Вони ще весною 1943 року повтікали з поліції.

Німці в цей час утримували багатьох українців у Кременецькій тюрмі. Коли я став комендантом СБ, то  отримав повідомлення що в тюрмі передуває 243 вязнів. У перших числах грудня була сформована велика група повстанців з трьох районів: Кременецького, Шумського і Вишнівецького. Від нас з вояками був “Кобець” та чотири рої з   сіл  Великий Кунинець і Кривчики. Це звільнення полоненних відбулося 9 грудня 1943 року. Звільнення вязнів було проведено без перешкод. Начальник тюрми відпустив всіх і вони розійшлися по домівках. Частина пішла до сотні “Коваля”.

Аж в середині грудня я взнав причину свого призначення. У кіньці жовтня 1943 року вище керівництво СБ області скликало нараду районних комендантів  СБ. На нараді “ Смок” ознайомив присутніх з новою схемою реорганізації СБ і звільнив половину районованих, в тому числі “Крука” з Вишнівеччини. А причиною звільнення багатьох, були фахові і моральні якості районових структур СБ дуже низькі. Про це свідчить звіт обласного коменданта СБ “Бориса”, у якому говориться, що підрайонові СБ пють горілку, нетактовно поводяться з підлеглими членами ОУН, заарештовують людей досконало не розглянувши справи. Через таке місцеве населення втрачає довіру до ОУН –  УПА.

У жовтні місяці 1943 року я перебував ще в референтурі пропоганди районного проводу ОУН під керівництвом “Оси”. Я тоді був на господарстві лісника Горощука що коло Раковецьких лісів Під самий вечір підїхало три вози на яких сиділи радянські партизани, вони були без зброї. На голові я бачив, що вони мали шапки з червоними зірками. Їх було чотирнадцять і серед них дві жінки. Розмовляли вони між собою російською мовою.  Після того як вони злізли з возів, наші хлопці повели їз до хати і сказали лісникові приготувати їсти. Через деякий час, я чув що вони всі вечеряли. Потім через деякий час полягали спати. Вночі їх повбивали і трупи вивезли за триста метрів від хати в яму і там закопали. Я тоді участі в вбивстві не брав. Розстріляли тоді тринадцять, а один серед ночі втік. Ці радянскі партизани блукали по Вишнівеччині ще з весни і ніяких боїв з німцями не проводили. Таких груп тоді було багато і в основному вони збирали інформацію про УПА.

Комендантом Вишнівецького СБ я був аж до червня 1944 року.

(Продовження буде)

МАТЕРІАЛИ ПІДГОТУВАВ ОЛЕГ КРИВОКУЛЬСЬКИЙ

 

Comments are closed.