Подорожі як наркотик: тернопільський мандрівник розповів, як бюджетно відвідав понад 30 країн

Перша самостійна поїздка Владислава Беспалова була в 16 років. Згодом в подорожі познайомився із теперішньою дружиною – Катериною. Тернопільський мандрівник розповів читачам «Погляду», як можна подорожувати, витрачаючи мінімум коштів.

Вітаю, Владиславе! Розкажи, скільки вже країн відвідав і на яких материках?

Більше 30-ти. Для мене важливіша якість, ніж кількість. Краще пізнати одну країну (відвідати більше цікавих місць і їздити не «Галопом по Європах», а побувати у різних локаціях). Поки у моїх записках мандрівника – лише Євразія. 

З чого почалася твоя «історія мандрівника»?

Купив квиток на нічний плацкарт у сусідній облцентр – то була поїздка одного дня. Мені було 16. Мама не знала.

Чи часто подорожуєш і для чого це тобі?

Вийти з мильної бульбашки, у якій всі ми живемо, адже світ не обмежується лише Тернополем чи Україною. Випробовую себе, бо доводиться виходити із зони комфорту (ночувати в аеропортах, спілкуватися з багатьма людьми різної ментальності та професій).

Яка мандрівка найбільше запам’яталася?

Канарські острови, безумовно. Там є все, а найголовніше – це острови вічної весни.

Обов’язково бути мільйонером, щоб побачити світ?

Зовсім ні. Трохи планувати на перед, прораховувати різні варіанти (пересадки, житло, безкоштовні дні у музеях). Для прикладу, кімнату на двох на тих самих Канарах можна взяти за ціною номеру у хостелі у Тернополі. Втім, три рази харчуватися у ресторанах не вийде. Хоча є і винятки – у Копенгагені є ресторан зі шведським столом, де за 170 гривень можна необмежено поїсти червоної риби, креветок, різних салатів та локальної кухні. Середня вартість мандрівки на тиждень – десь 6000 гривень з людини. 

Розкажи, як можна потратити мінімум грошей, а отримати максимум вражень від подорожі?

Не боятися ризикувати. Все починається з купівлі квитка. Багато від кого чую: ой, я не знаю, що буду робити через тиждень, а тут дешеві квитки аж за 3 місяці вперед. Так от, як казав мій колега: Я знаю що буду робити за 3 місяці – буду у місті Х (де Х – ваша омріяна дистанція).  

Є різноманітні акції – розпродажі авіакомпаній, знижки на житло, пороми по Балтійському морю за 60 гривень. Потрібно лише підписатися на тематичні групи у соцмережах і слідкувати. 

Що привозиш із кожної поїздки? 

Враження. Магніти вже не збираю, а гастрономічні штуки (італійські макарони, французькі сири чи шотландський віскі) можна купити у наших супермаркетах на розпродажах. 

Що потрібно знати, щоб спланувати бюджетну мандрівку?

Це ціла наука. Прорахувати два види видатків: транспорт та житло і не забувати про візи. Часто лоукости заманюють дешевими цінами, а насправді аеропорт розташований за 120 кілометрів від міста (і трансфер буде коштувати дорожче літака) або час прильоту пізній і треба брати таксі, адже до вашого готелю – 15 кілометрів. З кожної поїздки досвіду буде більше і планувати буде набагато простіше. 

Щоб подорож вийшла недорогою, її потрібно планувати задовго?

Якщо це самостійна поїздка без турфірми – то здебільшого так. А ось якщо мандрівка організована, то часом є класні пропозиції останньої хвилини. Мій друг за день купив тур до Чорногорії зі Львова на тиждень за 200 євро (з перельотом та житлом). Шкода, що легкий на підйом був лише він і у такій мандрівці був сам. 

Чи хотів би залишитися жити в якійсь із країн, де побував?

Певно на якийсь час, головне – набратися життєвого досвіду і подивитися на звичайні речі під іншим кутом зору (у тому числі на рідну країну). Можливо, в Іспанії чи Грузії. Думаю міг би попрацювати десь у Північній Європі, адже там висока зарплата, а потім мандрував би світом. Але постійно жити хотів би в Україні. Це моя країна і тут багато що цікавого відбувається. 

Розкажи про мовні бар’єри в поїздці і як їх долати?

Знання англійської та російською цілком вистачає. Був приємно здивований як у Греції та Португалії перехожі добре знали англійську. В Іспанії були певні мовні бар’єри, але перед поїздкою трохи вчив іспанську і то допомогло. Тут радше більша проблема – ментальні бар’єри. Наприклад, у Бельгії не розуміли у туристичному інформаційному центрі, що я просив окропу для термосу. Для них є кафе – вони туди підуть і замовлять собі чай чи каву. 

Про знайомства в подорожі. Чи багато з’явилося нових знайомих, а можливо навіть друзів, з якими підтримуєш постійний зв’язок?

Так, адже найкраще знайомство свого мого життя – моя дружина Катя. Я у загальній групі запропонував мандрівку автостопом і вона погодилася. Так і вперше побачилися. Фактично перше побачення (не у романтичному значенні)  у нас було на трасі. А з іншими – постійно не спілкуюся, але у разі питань чи проблем такі люди підкажуть чи завжди прийдуть на допомогу. На жаль, Фейсбук хоч і дозволяє знаходити друзів за інтересами, але вбиває особисте офлайн спілкування. Так, подивившись фото і дописи мандрівника, розумієш, що все у нього «ок» і відпадає можливість зустрічатися з ним віч-на-віч. 

 Які твої поради для мандрівників-початківців?

Почати з малого. Не влаштовувати собі тур по 15 країнах Європи, а поїхати у сусідній обласний центр чи маленьке містечко. Якщо вже таким чином вийшли із зони комфорту – поїхати закордон. Наприклад, у Польщу, туди лоукостами можна долетіти за 600 гривень, житло там недороге і мовного бар’єру не буде. А далі ви вже не зможете відірватися від мандрівок. Це як наркотик. 

Спілкувалася Квітослава Вінчук

 

Коментарі вимкнені.