У Тернополі буде свій Монмартр

Нещодавно у Тернополі стартувала акція «Художники без майстерень», мета якої – допомогти тернопільським митцям, котрі на даний час не мають приміщень для роботи. Про народження такої ідеї та необхідність розвитку мистецтва для міста, і меценатство зокрема, розповів читачам «ТВ» автор проекту, художник Микола Мамчур.

– Що спонукало вас створити даний проект?

– Для цього було кілька причин. Перша – давня мрія об’єднати творчих людей під одним дахом. Часто людям заважають об’єднатися їхні амбіції, що, відповідно, перешкоджає творчому процесу. Перебуваючи за кордоном – в Європі, Росії, Америці, – доводилось спостерігати колосальні результати від подібних проектів для держави. Друга причина в тому, що кожний художник повинен мати місце для роботи. Та багато наших художників не мають навіть елементарних умов для творчості, деяким з них доводиться працювати вдома, на кухні. А деякі взагалі не мають можливості малювати. Інколи вони малюють в барах чи інших непристосованих для цього місцях, що аж ніяк не сприяє розвитку майстерності.

– «Вуличка художників» на Валовій – одна із візиток Тернополя. Чи правда, що присутність там митців формує позитивний образ міста?

– Безумовно. У багатьох містах існують цілі райони, де живуть і працюють митці. Наприклад, Монмартр у Парижі чи Сохо у Нью-Йорку. Крім того, що ці люди розвивають культуру, духовність, вони ще й приносять значний дохід місту. Адже своєю творчістю приваблюють багатьох туристів.

– Хто підтримує вашу ідею?

– Це отаман Українського реєстрового козацтва, пан Сергій Білий. Він наш найактивніший приятель. Але першим, хто відгукнувся на наш заклик, був настоятель Катедрального собору Непорочного зачаття УГКЦ, отець-мітрат Андрій Говера – в минулому художник, людина обдарована і високоосвічена. За його сприяння і Катедральний собор було відроджено талановитими художниками. Вже багато років отець-мітрат є також директором Тернопільського благодійного фонду «Карітас». Цей фонд є першою установою, яка надала приміщення для проекту «Художники без майстерень». Сьогодні у цій затишній студії вже працює троє художників.

– А що ще входить до програми проекту?

– У Фонді «Карітас» проводитимуться виставки, а також безкоштовні уроки образотворчого мистецтва, мистецькі зустрічі, майстер-класи та лекції з історії мистецтва.

– Яким ви бачите майбутнє цього проекту?

– Цей проект, звичайно, буде розвиватися. Планується залучати інших талановитих людей – не лише художників, а й музикантів, письменників, поетів. Потрібно, щоб учасники проекту, можливо, створили громадську організацію на його основі. Він повинен розвиватися самостійно. Але держава, вважаю, також повинна долучитися до цього процесу.

Справжнє мистецтво не завжди буває комерційним. Творчість часто взагалі важко оцінити. Разом з тим художник повинен якось утримувати себе, родину. Тому у всі часи існували меценати, спонсори – заможні люди, які підтримували таланти.

Спілкувався Денис ЗАХАРЧУК, газета “Тернопіль вечірній”

Comments are closed.