Політкоректність – це не для мене, – отець Петро Бурак про зону АТО

До Тернополя на маленький відпочинок повернувся з зони АТО капелан «Правого Сектора» отець Петро Буряк. Повернувся він з самого пекла – звідти куди  не кожен доброволець поїде, не говорячи вже про священиків – Пісків.

Отець був активним учасником Майдану, а 24 квітня за проханням провідника «Правого Сектора» Дмитра Яроша він  відправився в Дніпропетровськ   надавати духовну опіку бійцям військових підрозділів Правого сектору,  який невдовзі став називатися Добровольчим українським  корпусом  “Правий сектор”.

За словами капелана, спочатку дислокація була на одній базі – колишньому таборі відпочинку поблизу Дніпропетровська, а починаючи з кінця червня передислокувалися ближче до подій АТО на межі Дніпропетровської та Донецької в табір “Дружба”.  І там отець Петро, як головний капелан проводить служіння та займається духовною опікою бійців.

–         Суть капеланської служби полягає в тому , щоб дати змогу бійцям доступатися до святих речей, – можливість щодня бути на Божественній Літургії, посповідатися, прийняти святе причастя, благословення, здійснити освячення потрібних речей, в тому числі зброї та набоїв, взяти благословення перед тим, як вирушати на передову, у вир війни. Але що найважливіше в роботі капеланів – це те, щоб бути серед бійців і жити разом з ними, надавати не лише допомогу, як пастиря християнського, але бути психологом, давати їм можливість поговорити і не обов’язково, щоб ці бійці поділяли мою конфесійну приналежність чи мої погляди на світобудову, на Бога чи на богів, бо серед бійців є і язичники. Проте незалежно  від конфесійної приналежності бійці  мають змогу поговорити і заспокоїти своє сумління. Особливо враховуючи, що після тривалого перебування серед вибухів, мін, градів люди зазнають психічних травм, – каже він.

Розповів отець про те, що бути в зоні АТО йому легше, ніж сидіти вдома перед телеекраном чи комп’ютером. Простіше бути на передовій, де все бачиш своїми очими, де ніхто не здатний тебе надурити, – каже капелан.

–          Взагалі я не називаю ті події АТО, я називаю це війною. Бо речі треба називати своїми іменами, політкоректність – це не для мене.

Фото Віри Перун