Тарас Мельник у Тернополі навіть просто так в магазин не може сходити

Тарас Мельник розповів “Телеблондинці” про свою участь в “Голосі країни” в день фіналу.
Як проходив твій тиждень підготовки до фінального ефіру?
Ой, трошки в нервовому напруженні, тому що до останнього – до четверга – я не знав, що буду співати. А пісні ж треба вчити напам’ять… Вибирали довго: ні Тіна, ні я не могли ніяк знайти спільне рішення. В основному тут все вирішують музичні редактори – саме вони ведуть проект. Але ми з Тіною змогли вибороти три українських пісеньки. В фіналі я буду співати тільки українською.

Яка пісня для фіналу для тебе найважча?
Я зараз дуже переживаю за пісеньку, яку буду співати з Тіною – «Материнська любов». Вона для мене дуже важлива: там текст потрібно не так проспівати, як прожити.

Тіна тебе якось заспокоювала – можливо, давала якісь поради?
Тіна мені завжди дає поради, кожного дня.

А які саме були для фіналу?
Вона завжди мені говорить: «Головне залишатися таким, яким ти є». Тобто не треба пробувати перескочити через себе, комусь щось показувати.

Ти будеш сьогодні керуватись цим принципом?
Я Тіну вважаю найкращим тренером на проекті – тому я з нею працюю, тому я до неї і пішов. Я буду намагатися виконати кожне наставлення, яке вона мені сказала.

Кого з суперників ти боїшся найбільше?
Я не боюсь нікого – це люди будуть вирішувати, а я на це не можу вплинути. Я навіть не хочу нікого рахувати за суперника. Хай люди вирішують, а тоді вже буде видно.

Сьогодні з тобою на ефір прийшла твоя родина…
Мама з татом кожен ефір приїжджають, за що я їм дуже дякую. Це для мене дуже сильна моральна підтримка. Дівчина зі мною також з першого дня проекту, з першого ефіру. Сестра теж, але в неї не завжди виходить з Одеси приїхати.

Ти вдома був цього тижня?
Ні, не був: я планую наступного тижня поїхати, після фіналу. Ну, не зразу після ефіру, звичайно. От закінчиться «Голос країни», і поїду в Одесу відпочити хоча б на тиждень – в мене ж там сестра живе, буде весело. А тоді вже можна братися за якусь роботу.

Тебе впізнають люди на вулиці. Ти готовий до популярності?
Я готовий, але, в принципі, до цього готуватися і не треба – коли люди впізнають, ти їм подобаєшся. Було б гірше, якби люди не впізнавали або тикали пальцями і казали: «Фу, фу, он іде». А коли з якимись емоціями до тебе підходять, дякують тобі, хвалять, говорять: «Ти молодець, ми за тебе вболіваємо» – це прекрасно.

Автографи вже роздаєш?
Просять. В Тернополі продавці в магазині фотографуються зі мною – просто так навіть продукти купити неможливо.

Тобі це приємно?
Звичайно, адже якщо подобається людям, то мені це подобається в два рази більше. Значить, я правильно все роблю.