Тернопільська спортсменка Олена Підгрушна входить до п’ятірки найкращих біатлоністок планети!
Весь минулий сезон пройшов для Олени, і вона сама неодноразово про це говорила, під знаком психологічної боротьби. Підготувалася до стартів тернополянка нібито й непогано (про це свідчило п’яте місце в індивідуальній гонці уже на стартовому етапі Кубка світу, яке, на жаль, залишилося кращим результатом сезону), і функціональну готовність часом показувала на рівні світових лідерів, але до високих результатів постійно чогось не вистачало — заважали то зайвий промах, то кільканадцять зайвих секунд на дистанції, які у нинішній щільності результатів відкидали далеко назад у фінішному протоколі, то в плани втручалася хвороба. Тож боротися доводилося більше з негативними емоціями, які у підсумку, звісно, наклали свій відбиток на сезон.
Апогеєм розчарування стала жіноча естафета на березневому чемпіонаті світу. Олену Підгрушну, яка до чемпіонату підійшла не в найкращій формі, тренери чомусь поставили на вирішальний останній етап гонки. Не можна сказати, що тернополянка пробігла свій етап надзвичайно погано, — вона виступила у свою тодішню силу, але на тлі світових зірок, які замикали естафети у своїх збірних, Підгрушна виглядала, м’яко кажучи, сіро, тож “всіх собак” за невдалий виступ (шосте місце) повісили саме на тернополянку.
Перша особиста гонка нового сезону — “індивідуалка” на 15 км — склалося враження, стала ніби продовженням попереднього. Три промахи, понад дві хвилини програшу лідерці та місце у четвертому десятку, проте так було лише до суботи…
Не завадив навіть промах
Уже перше коло спринтерської гонки, яка відбулася у перший день зими, засвідчило, що тернополянка має намір кинути виклик усім суперницям. До стрільбища Олена приїхала дев’ятою, програючи лідерці — фінській біатлоністці-лижниці Макаряйнен — менше 10 секунд, а вдала стрільба вивела її на друге місце. Проте відриви між лідерками були мінімальні, тож було очевидно, що вся боротьба попереду.
На другому колі Підгрушна не скидає темпу і навіть з одним промахом на “стійці” виходить на останню третину дистанції на четвертому місці (заради справедливості зазначимо, що без промахів з першої десятки цієї гонки обійшлися лише дві спортсменки, а білоруска Домрачева стрельнула повз мішені аж три рази). Раніше такий виступ дозволив би нашій Оленці максимум боротися за місце в десятці фінішного протоколу, але не того разу. Тернополянка не лише не здала жодної позиції, а й випередила досвідчених німкеню Хенкель (на 10 сек.) та француженку Брюне (на 30 (!) сек.) і поступилася лише визнаній фаворитці норвежці Бергер (скандинавка, до слова, виграла усі три особисті гонки етапу в Швеції). Друге місце Олени — приголомшуючий успіх!
Фантастичне останнє коло
Та, як відомо, простіше піднятися на вершину, аніж втриматися на ній. Справжнім тестом навіть не на досвід, а радше на амбіційність нашої спортсменки мала стати гонка переслідування, що відбулася наступного дня після спринту.
Друга стартова позиція змусила тернополянку вже від початку взяти високий темп і дотримуватися його аж до фінішу. Перші два кола Олена біжить, як то кажуть, “в одні ноги”, і з Бергер, і з Домрачевою, і з новою лідеркою російської збірної Вілухіною, але два прикрі промахи на другій “лежці” відкидають Олену за межі першої десятки, як то кажуть, у густину пелотону, де спортсменки йдуть щільними групами.
Ось тут (хто займається спортом професійно, той, безумовно, знає ці відчуття) дуже важко не знітитися, витримати удар долі психологічно і втримати свій темп. На двох наступних серіях стрільби стоячи Олена дозволила собі промахнутися лише один раз, а висока швидкість дозволила їй вийти зі стрільбища сьомою.
Як зазначила після гонки сама Олена, дуже хотілося дістатися фінішу в шістці кращих. Попереду була чешка Віткова, яка дуже прогресує останнім часом, але Олена так розігналася, що обійшла не лише Віткову, а й Брюне (знову ця француженка!) і фінішувала п’ятою. До речі, на останньому колі “чистими” лижами, який завжди був найважчим для українок, Олена показала другий результат в гонці, програвши дві секунди лише згаданій Макаряйнен.
Злет Олени прогнозували ще два роки тому
Такий подвійний успіх дозволив Олені піднятися на п’яте місце загального заліку Кубка світу. Попереду лише визнані фаворитки — Бергер, Домрачева, Вілухіна та Хенкель, а позаду — неодноразові призерки найвищих змагань Брюне, Кузьміна, Зайцева, Макаряйнен та інші.
Чи були успіхи Олени, а особливо її висока швидкість проходження дистанції, несподіваними? Безумовно, не для всіх. Ще два роки тому, на передноворічній зустрічі зі спортсменкою керівництва області та журналістів, тернопільські фахівці біатлону відзначали, що з точки зору функціональної готовності Олена ще не використала всі свої можливості, а її техніка лижного ходу нагадує проходження дистанції відомою польською лижницею Юстиною Ковальчик, що, як відомо, напару з норвежкою Бергер домінує нині в лижних гонках. Як бачимо, аванси починають виправдовуватися.
— Та я сама від себе в шоці! — зізналася Олена Підгрушна відразу після гонки переслідування сайту української федерації біатлону. — Звичайно, можливості для прогресу ще досить великі. Це передусім стрільба: так, як я стріляла на тренуваннях, і те, що поки що виходить на змаганнях, — небо і земля. Тобто, великий крок назад, який, безумовно, потрібно виправляти. Але ходом на сьогодні я дуже задоволена. Скажімо, до гонки переслідування й сама не знала, що можу так швидко бігати (сміється — ред.) Безумовно, це не може не радувати.
Між тим, міжнародні успіхи Олени відсунули на другий план ще одну, так би мовити, внутрішню подію. Підгрушна нарешті вийшла з тіні сестер Семеренко, яких раніше вважали безумовними лідерками збірної України. Нині близнючки поки що не вийшли на пік своєї готовності і у загальному заліку Кубка світу посідають місця в третьому десятку, але навіть у найкращі часи вони в особистих гонках не виступали краще від “срібної вершини” Олени.
Ще одним важливим моментом жіночої збірної України (результати чоловіків поки що не тішать) стало загострення боротьби за четверте естафетне місце в команді. Раніше беззаперечною фавориткою на нього була досвідчена Бурдига, але у Швеції Наталя жодного разу не відмітилася в очковій зоні, а ось юна Юлія Джима тричі фінішувала в “очках” (у спринтерській гонці була навіть тринадцятою) і тепер посідає 29-те місце загального заліку Кубка світу.
Коментарі вимкнені.