Тернопіль… Ти моя затишна домівка

– «А що це летить?»,
– «Це летить наше життя».
І так вже воно влаштоване, що найважливішу частину нашого серця займає любов.
До рідних. До друзів. До рідного міста. Хіба ж можна бути байдужим до краю, з яким пов’язаний кожен крок нашого життя.
Кожна вуличка-це маленька історія… Ніжний спогад… Сльози радості… Інколи просто сльози…
Обожнюю, коли ти сяєш сонечком, даруючи мені веселий настрій. Люблю ті миті, коли сумно нам обом… Коли над тобою ллється приємний дощ, і ти, захищаючи мене, ховаєш під широколистими деревами чи в стареньких скверах.
Тернопіль… Ти моя затишна домівка.
Як приємно розділяти з тобою кожен свій ранок. Гаряча кава. Теплий чай у зимові засніжені вечори.
Я ділюся всім цим з тобою.
Аромат в повітрі… Аромат щастя та життя… Аромат любові…Моєї любові до тебе, моє рідне та неповторне місто Тернопіль.

Барієва Олена

Коментарі вимкнені.