Від карного розшуку – до передової: оперативник з Тернопільщини разом з побратимами 76 днів тримав оборону у пеклі Торецька

Він упродовж 12 років ловив злочинців, а після повномасштабного вторгнення пішов на війну стримувати окупантів у складі стрілецького батальйону. Опереративник карного розшуку з Тернопільщини Роман Семенчук провів 76 днів у пеклі Торецька. Без ротації. Без нормального забезпечення. Під безперервним вогнем.

Службу на фронті розпочав на білоруському кордоні, а згодом опинився на найгарячіших ділянках Донеччини – Краматорському та Торецькому напрямках. Майже тиждень його група під безперервними обстрілами добиралася на позицію в районі Торецька, аби замінити бійців, які понад місяць тримали там оборону.

Під час першого бою у команді загинув медик, але евакуюватися з позиції можливостей не було. Довелося упродовж 54 днів жити й тримати оборону під постійними обстрілами в умовах повної ізоляції: без ротації, без їжі та води, без можливості навіть поховати загиблого побратима. Воду збирали з дощу або з роси, до останнього економили їжу.  Кілька тижнів на межі виживання, але з вірою у те, що за ними прийдуть. 

Погодні умови не давали шансів для маневру – жодного туману чи дощу, які могли б приховати пересування. Коли здійнявся сильний вітер і ворожі дрони тимчасово втратили ефективність, бійці поховали товариша неподалік позиції. 

Через кілька тижнів хлопці отримали наказ відходити. Шанси на прорив були мінімальними, але вони зважилися на нього. Під час евакуації бійців наздогнали ворожі дрони. Один з побратимів отримав тяжке поранення. Розуміючи, що група з ним не зможе вийти в безпечне місце, передав рацію, аптечку, координати і свідомо залишився прикривати відхід. Назавжди…До своїх позицій дійшло лише восьмеро бійців. 

Після госпіталізації Роман пройшов лікування та реабілітацію. Восени 2025 року повернувся до служби в карному розшуку Тернопільщини. 

Сьогодні Роман знову у строю – у карному розшуку, але ті 76 днів у пеклі Торецька, не відпускають. Вони назавжди стали його частиною, як і пам’ять про тих, хто залишився там … на передовій назавжди.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *