Тернополянка Лілія Проць про мистецтво жити

Лілію Проць у Тернополі мабуть знають чи не всі. Активна громадська діячка, автор блогів, проектів, дитячих таборів. А окрім цього – відома спортсменка, триразовий чемпіон світу з пауерліфтингу (силовий вид спорту, у якому піднімають штангу), володарка 70 медалей та 65 рекордів України. І на цьому жінка не зупиняється – постійно навчається чомусь новому, розвивається, впевнено йде у ногу з часом.

Лілю, скажіть нам, як спортсменка, який рецепт таких результатів? І від чого вони залежать: від тренера, фізичних здібностей, чи внутрішньої сили?

Ці три складові, на мою думку, є невід’ємними і взаємодоповнюючими, якщо ви хочете досягти успіху в спорті.  На перше місце ставлю фізичні дані – це 50 % результату. На пауерліфтинг я потрапила у віці 20 років. Ще тоді мій тренер сказав, що з моєю тілобудовою можна досягти тут високих результатів. Друге місце – особисті якості спортсмена, такі як, дисциплінованість, організованість, сила волі та вміння керувати собою. А ще потрібно вміти сказати собі чітке «НІ». Ну і важливою звісно є і підтримка тренера, його настанови, його віра у тебе і твій успіх.

Спорт, здоровий спосіб життя і фізичне виховання і далі є Вашими постійними супутниками у житті. Поділіться будь-ласка з нами, що є, на Вашу думку, основними «китами здоров’я» ?

Поняття «здоров’я»  – дуже широке. І включає у себе фізичний, психологічний та соціальний аспекти. На мою думку, усі ми маємо слідкувати за харчуванням, руховою активністю, думками, відношенням до оточуючого світу.  І вкрай важливо – це гармонійне поєднання та сплетіння цих ключових понять.

Знаємо, що Ви автор багатьох проектів, також – активний блогер. Яке із Ваших творінь є для Вас особливим?

Частинку своєї душі потрібно вкладати у все, адже це Ваш почерк, Ваше обличчя, Ваша візитка. Наш проект, який започаткували минулоріч «Мрія на всіх», дав багато емоцій і мені, і учасникам. Сергій Ткачук  – це хлопчина, який пересувається на  інвалідному візку. Він ніколи б не зміг самостійно підкорити найвищу вершину України. Його мрія здійснилася саме з допомоги волонтерів. І такі добрі справи наповнюють нас. Не можу не згадати про моє творіння, мою «дитину» – дитячу школу «Дивосвіт».

Цьогоріч школі виповниться 5 років. Розкажіть нам про неї? Як виникла ідея її організувати?

На початку ідея була елементарна – створити такий літній табір, у якому б діти з користю проводили влітку час. На цю ідею відгукнувся Віталій Мариновський, відомий в Тернополі підприємець, ресторатор та громадський діяч.

Перші три роки були особливо важкими для нас.

Ідеї, ігри – усе придумували ми самі. Табір був унікальним, тому навіть «вкрасти» якусь задумку ми не мали в кого. Уже з часом помічали моменти, які необхідно вдосконалити, допрацювати, розвинути. У пошуку актуального і цікавого  – багато чого спробували. Останні два роки зупинилися на тому, що наш табір є більше рухливо-ігровим. Діти з 9:00 до 17:00 на свіжому повітрі, без гаджетів, у русі, у колективі. Одна зміна табору – орієнтовно 60-80 людей. Харчуємся у ресторані «Максим». Меню надзвичайно продумане, враховані обмеження та потреби кожної дитини. Ми єдиний табір у Тернополі, який бере на безкоштовне оздоровлення дітей пільгових категорій. За зміну, яка триває 10 днів, батьки оплачують 2000 гривень.

В таборі є чіткі правила, про які відразу і говоримо батькам. Тому що забезпечити безпеку такої кількості малюків можливо лише тоді, коли є дисципліна, чіткий розпорядок дня. Основний секрет відносин із дітьми – це повага, сприйняття їх, як дорослих.

Минулого року наважилися подати документи на патентування торгової марки «Дивосвіт». Цим проектом я «горю». Цьогоріч плануємо нашу школу ще більш масштабувати: 7 змін для малечі, 3 зміни для підлітків та 2 виїзні зміни.

Ви надзвичайно успішна, активна і цілеспрямована жінка, постійно творите щось нове, постійно навчаєтеся новому. Якщо не секрет, над чим працюєте зараз, що вивчаєте?

Останній рік вивчаю менеджмент і маркетинг. Оскільки зрозуміла, що без цього масштабувати, розширити та популяризувати школу «Дивосвіт» не зможу. Раніше відвідувала тренінги по особистому розвитку, CMM, SEO. Також особливу увагу звертаю на курси і тренінги відомих людей, які чогось досягли, і можуть поділитися саме практичним досвідом.

Знаємо, що тернополяни, окрім того, що «слідкують» за Вами у соціальних мережах, мають можливість зустрітися і вживу. Як проходять такі зустрічі? Що запитують у Вас гості?

5 місяців назад я започаткувала такі зустрічі. Ці посиденьки є місцем знайомства. Говоримо на різні теми, сперечаємося, обмінюємося цікавою та корисною інформацією.

Багато-хто з нас прагне досягти успіху у житті, реалізувати свій потенціал. З власного досвіду, які поради можете дати нашим читачам?

Є різниця між поняттям «успіх» і «успішність». Успіх – разова дія, разова перемога. Успішність – сукупність успіхів, стиль життя, «почерк».

Ваше життєве кредо?

Колись давно на горищі будинку я знайшла мамин щоденник і вислів, який я там побачила, запам’ятала на все життя: «Якщо у тебе немає сили перемогти, нехай вистачить гордості не скоритися».

Не здаватися, йти вперед малими кроками і ти досягнеш свого.

Овід

Коментарі вимкнені.