Чим живе лісомисливське господарство Тернопільщини — інтерв’ю з головним лісничим області Олегом Яремком

Посадити дерево може кожен. Лісгоспи області пропонують жителям краю звертатися до них за саджанцями  і створювати зелені оази у своїх населених пунктах. Про це та про те, чим живе лісомисливське господарство Тернопільщини у розмові з начальником  обласного управління лісового та мисливського  господарства  Олегом  Яремком.

Пане Олеже, яка територія області вкрита лісами?

Загальна площа лісів, постійними лісокористувачами яких є державні лісогосподарські підприємства обласного управління лісового та мисливського господарства, становлять 154,1 тис. га, в тому числі вкриті лісовою рослинністю землі – 145 тис. га або 78,9% лісів Тернопільської області. Решта – це комунальні ліси, які входять до асоціації Облагроліс – 13,6%, ліси, не надані у користування – 5% та 2,6% – інші лісокористувачі (залізниця, військові ліси).

Кількість деревини,яку за рік заготовляє місцевий лісгосп?Куди вона йде і на які потреби? Чи вистачає такої кількості для переробки?

Річний обсяг заготівлі всіма п’ятьма лісгоспами управління становить у середньому 215-220 тисяч кубометрів. Уся ділова деревина реалізовується через аукціонні торги, які відбуваються раз на квартал. Аукціон відбувається в електронному режимі, відтак кожен, хто займається переробкою деревини, може зареєструватися та взяти участь. Крім того, кожне з лісогосподарських підприємств має власний цех переробки. Тут переробляється низькосортна деревина. Зауважу, що із загального обсягу деревини ділова становить 30 відсотків, решта 70% – це дров’яна деревина, яка не користується попитом на вітчизняному ринку, оскільки у нас не розвинена целюлозно-паперова переробка, відтак дров’яну деревину частково переробляємо, а частину експортуємо. Загалом власна переробка на рік сягає 6-7% від загальної заготівлі деревини. Таким чином лісове господарство має змогу спрямувати отримані кошти від переробки  на оновлення основних засобів виробництва, його модернізацію.

Чи є дефіцит на окремі види порід?

Склалася така тенденція, що найдорожча порода найбільше користується попитом серед представників деревообробних підприємств.Зазначу, що покупцями тернопільської деревини є не лише місцеві переробники деревини, а й з усієї України. Найбільшим ж попитом на тернопільському ринку деревини користується порода дуба, хоча, якщо враховувати те, що пиловник дуба суттєво виріс у ціні (суть аукціонних торгів полягає в тому, що лот із деревиною забирає той, хто запропонує найбільшу ціну – прим.),деякі представники невеликих деревообробних підприємств спрямовують свою переробку на інші деревні породи, зокрема ясен.

Торік Тернопільський лісгосп отримав Міжнародний сертифікат ведення лісового господарства. Що він означає для підприємства? Чи вдається втримати цю планку?

Починаючи з кінця 2016 року лісові держпідприємства почали процес лісової сертифікації. Станом на 30 жовтня 2017 року сертифікацію лісів пройшли всі п’ять лісогосподарських підприємств управління. Метою сертифікації лісів є забезпечення економічно, екологічно і соціально збалансованого ведення лісового господарства. Наявність сертифіката засвідчує, що лісова продукція надходить з лісів, ведення господарства в яких здійснюється на принципах невиснажливого, постійного і неперервного лісокористування, з урахуванням питань охорони довкілля, збереження біорізноманіття, інтересів працівників лісу та місцевого населення.

За результатом сертифікації видається сертифікат відповідності ведення лісового господарства встановленим вимогам. Щорічно незалежна компанія проводить наглядову перевірку відповідності системи ведення лісового господарства стандартам управління лісами та лісокористування на засадах сталого розвитку.За результатами перевірки складається звіт про ведення лісового господарства в лісах і лісонасадженнях лісгоспу, підсумки оцінки ланцюжка постачання продукції, а також зауваження до невідповідності вимог стандарту FSC і рекомендації до усунення цих невідповідностей.

Чи зросла площа лісів, зважаючи на минулорічну інформацію Держгеокадастру? 

Лісівники обрали напрямок на лісорозведення. Лісистість нашої області становить 13,3% і наразі вона збільшується тільки завдяки державним лісогосподарським підприємствам. Однозначно, якщо ми на ті 4 тисячі гектарів, про які анонсувалося в повідомленні Держгеокадастру (які оглянули лісогосподарські підприємства, і наразі триває процес виготовлення на них правовстановлюючих документів на землю – прим.),збільшимо, то, звичайно, і лісистість поступово збільшуватиметься. Хоча до науково обґрунтованих 16-20% нам ще далеко, та ми не зупинятимемось на цьому, адже у резерві є ще самостійні ліси, які перебувають на балансі сільських рад, тож не виключено, що ми ще повернемося до цього питання і розглядатимемо можливість їх передачі державним лісогосподарським підприємствам.

Хто бував у Карпатах, то бачив, як ростуть загородження окремих ділянок лісів, стаючи приватними. Яка ситуація у нас, як часто звертаються щодо приватизації частини лісу?

Як показує європейський досвід ведення лісового господарства, приватні чи комунальні ліси, за умови дотримання ними всіх норм лісового законодавства, мають право на існування. Зокрема, процес децентралізації у подальшому сприятиме розвитку комунальної форми власності на ліси. Разом із тим, ще не сформовано відповідні правила державно-приватного партнерства. Тому необґрунтована у значних обсягах приватизація лісогосподарських підприємств і земель лісового фонду може призвести до багатьох негативних наслідків. Щодо державних лісогосподарських підприємств, то випадків звернень щодо приватизації лісів держлісфонду немає. Власне, у нас триває виготовлення правовстановлюючих документів та тримання речових прав на землі держлісфонду.

Тернопіль забудовано та й навколо нього теж. Чи не йде це у шкоду насадженням?

Аналізувати картину зелених насаджень Тернополя не входить у нашу компетенцію – на це є міська рада та відповідальний відділ за екологічні питання. Проте на початку цієї весни ми закликали всі сільські, селищні ради долучатися до озеленення їхніх територій. Розуміючи, що виділення землі у теперішніх умовах – питання болюче і не завжди отримує відгук у громадах, ми запропонували надавати садивний матеріал для створення зелених насаджень, парків чи скверів, створення прибережних смуг навколо річок, ставків і інших водних артерій. На жаль, не всі відгукнулися на нашу пропозицію. Хоча таким чином ми могли б збільшити кількість зелених насаджень та поліпшити  загальну екологічну картину нашої області. Наша пропозиція залишається у силі і є довготривалою у часі її виконання, тож закликаю і містян об’єднуватися та створювати зелені оази в місті. Садивного матеріалу у нас великий вибір, тож звертайтеся у лісгоспи.

Лісництво – це не лише зелені насадження, а й мисливські угіддя. Які тварини облюбували нашу територію? Чи не вплинула африканська чума свиней на дику фауну?

З 957,2 тисяч гектарів мисливських угідь Тернопільської області 12 відсотків (119,9 тис. га) припадає на державні лісогосподарські підприємства.Світовий досвід ведення мисливського господарювання показав високий економічний ефект і значний приріст мисливської фауни від вольєрних господарств і розведення диких видів тварин у напіввільних умовах. Правильна організація вольєрного господарства забезпечує охорону мисливської фауни від браконьєрів та хижаків, які у природних умовах істотно впливають на зменшення чисельності її популяції а також харчовий режим утримання забезпечують ефективні результати вирощування диких тварин. Зокрема, підприємства організували7вольєрних господарств для утримання диких мисливських тварин у напіввільних умовах загальною площею понад 150 га. Найбільший вольєр (117 га) знаходиться у Білецькому лісництві державного підприємства «Чортківський лісгосп». У Кременецькому лісгоспі створили переселення популяції лані європейської, уЧортківському –вирощують оленя плямистого та дикого кабана, на території решти підприємств переважаючою мисливською фауною є дикий кабан. На території державних мисливських угідь можна зустріти також козулю європейську.

Уперше за кілька десятиліть у Тернопільській області були зареєстровані віруси АЧС у дикому середовищі, унаслідок чого зафіксовано загибель цього виду мисливської фауни. Державний мисливський фонд, на щастя, вірус не зачепив, проте, згідно з рішенням Державної протиепізотичної комісії при облдержадміністрації, лісгоспи, які потрапили у зону небезпеки поширення африканської чуми свиней, під час ліцензійного полювання, разом із працівниками Держпродспоживслужби, проводили відбір патматеріалу для лабораторних досліджень на виявлення вірусу АЧС. У результаті всі особини, які потрапили під лабораторне дослідження, виявилися здоровими. Разом із тим здійснюються всі необхідні заходи для попередження занесення небезпечної хвороби. А це обмеження проїзду транспортних засобів на територію мисливських угідь, облаштування дезінфікуючих бар’єрів, обмеження кількості мисливців в угіддях, що передбачено інструкцією з боротьби з АЧС. Відтак у кожному з лісгоспів визначено відповідальних працівників за проведення полювання, які слідкують за дотриманням всіх необхідних заходів, аби попередити поширення африканської чуми свиней у дикій фауні.

Як змінюється кількість виданих посвідчень мисливцям? Про браконьєрство.

Станом на сьогодні в області є активними 8 тисяч мисливців, і щороку кількість охочих вийти на полювання зростає.Охорона державного мисливського фонду здійснюється постійно, особливо у сезони полювання. Для цього у кожному з лісгоспів створено рейдові бригади під керівництвом головних лісничих підприємств, які патрулюють мисливські угіддя на виявлення порушників мисливського законодавства. Додатково створено рейдову бригаду з  головних спеціалістів управління, які виїжджають у мисливські угіддя спільно зі спецпідрозділом Головного управління національної поліції в Тернопільській області. Патрулювання спільно з правоохоронцями здійснюється постійно. Так, за 2017 рік виявлено 77 порушників правил полювання, на яких накладено майже 18 тисяч гривень штрафних санкцій.

Джерело: Хата наш район