Євхаристія – джерело і вершина християнського життя, — священик Іван Шкумбатюк

Практикуючі християни не усвідомлюють свого життя без дії благодаті Божої у серцях та справах і завжди прагнуть до єднання з Христом у святій Євхаристії. Святитель Григорій Богослов писав: “Через Безкровну Жертву ми стаємо учасниками із Христом в Його стражданнях і Божестві”.

Тайна Євхаристії є наступною, яку ми приймаємо після Хрещення та Миропомазання, і вона поєднує нас із Христом у найдосконаліший спосіб.

Завдяки таїнству Євхаристії Христос є завжди присутнім у Церкві, через неї Він приходить до сердець своїх вірних та освячує їхні душі. Пресвята Євхаристія є «джерелом і вершиною всього християнського життя» – життям християнина у Христі й життям Христа в охрещеному”. Чогось більшого від цього таїнства ми не можемо отримати в нашому житті, бо Євхаристія є повнотою і звершенням життя християнина у Христі та провадить до життя з Ним у вічності.

– Що таке Свята Тайна Євхаристії?

– Тайна – це видимий знак, установлений Ісусом Христом, щоб означувати й давати людям освячуючу ласку. Тайна Євхаристії є видимим знаком невидимої ласки, бо хліб і вино при додаванні слів освячення – перемінюються у Тіло і Кров Богочоловіка. У книзі Второзаконня (8, 2,3) говориться про манну, яка падала з неба, і про живу воду, що витікала зі скелі, аби наситити голодних і напоїти спраглих ізраїльтян, які блукали пустелею. Євхаристія є правдивим Тілом і Кров’ю Ісуса Христа, які щоденно подаються як таїнственна пожива і напій.

– Хто, коли і для чого встановив її?

– Опис встановлення Пресвятої Тайни Євхаристії знаходимо одразу в трьох євангелистів-синоптиків (Мт. 26,26-29; Мк. 14,22-24; Лк. 22,19-20), опис Тайної Вечері бачимо в посланні апостола Павла (I Кор. 11,24-27). Характерним є те, що Христос подає відразу навіть форму і матерію цього Таїнства. Форма: “Прийміть, їжте… ”, “…пийте з неї всі…”. Матерія: хліб і вино. Однак Євхаристія – це не просто форма і матерія, бо таке трактування буде дуже поверховим, а й навіть повним нерозумінням цієї Тайни. Євхаристія – це дарування Господом Себе Самого і Сопричастя з Ним. Перші християни переживали Євхаристію як величну святиню і таїнство. Вони реально бачили Господа серед зібрання вірних. Вони бачили Його в Тілі і Крові: “Чаша благословення, що ми благословляємо, хіба не є причастям Христової Крові? Хліб, що ламаємо, чи не є причастям Христового Тіла?” (I Кор. 10,16).

– Хто може відправляти Євхаристію і що для цього потрібно?

– У Кодексі Канонів Східних Церков про Святе Таїнство Євхаристії читаємо:

Кан. 699 – Служитель

§ 1. Повноваження відправляти Літургію мають тільки єпископи і священики.

§ 2. Диякони разом з єпископами і священиками власним служінням, відповідно до приписів літургійних книг, беруть тіснішу участь у відправі Божественної Літургії.

– Для чого нам потрібно приймати Святе Причастя?

– Причастя є таїнством, яке поєднує християн реально із Богом. “Істинно, істинно кажу вам: якщо не будете їсти тіла Сина Чоловічого і пити крови Його, то не будете мати в собі життя. А хто їсть Моє Тіло і п’є Мою Кров, має життя вічне, і Я воскрешу його останнього дня…”

– Які умови гідного прийняття Євхаристії?

– Умовою гідно приймати Тіло й Кров Господні є попередня участь у Тайні Сповіді або відсутність важкого гріха на сумлінні християнина.

– Як часто потрібно приймати Святе Причастя?

– Причащатися потрібно якомога частіше. Найкраще про це можна порадитися із духівником або отцем-настоятелем. Звичайно, сповідаємося і причащаємося обов’язково у дні багатоденних постів, зокрема у Великий піст, у день свого Ангела, у день народження, на храмові свята. Подружні парам радять причащатися у річницю свого вінчання. У будь-якому разі, Свята Літургія відправляється щодня упродовж цілого року, за винятком кількох днів Страсного тижня.

– Чи можна бути на Літургії і не приймати Святі Тайни?

– На жаль, сьогодні регулярне прийняття Святого Причастя притаманне лише священнослужителям, монахам чи семінаристам. Віряни здебільшого утримуються від участі в Таїнстві Євхаристії. Неучасть у Таїнстві Причастя свідчить про нерозуміння сутності та глибини Літургійного дійства. Божественна Літургія не є простою відправою Служби Божої, а підготовкою та прийняттям спасенних Тіла й Крові Ісуса Христа. У Євхаристії відбувається обмін життям між людиною та Богом, у ній здійснюється духовне спілкування всіх християн світу, яке благословляється надзвичайною дією Пресвятої Трійці.

– Чи можна причащатися в один день кілька разів?

– Лише один раз на день. Причастя повинне стати глибокою внутрішньою потребою душі, а не однією з формальностей, які ми робимо у храмі.

– Чи треба сповідатися перед кожним Святим Причастям?

– Якщо відчуваємо за собою тільки повсякденні гріхи, то можемо приступати до Причастя, не роблячи ніякого святотатства, оскільки повсякденний гріх не позбавляє людину стану благодаті. Повсякденні гріхи відпускаються через освячуючу благодать, яку ми приймаємо в момент Причастя. Хоча краще сповідатися регулярно, навіть якщо на совісті тільки повсякденні гріхи. Бо ні піст, ні додаткові молитви чи відвідування додаткових богослужінь не є і не можуть бути «перепусткою» до Євхаристійної чаші.

– Як потрібно підготовлятися до прийняття Святого Причастя?

– Перебувати у стані благодаті – без важкого гріха. Дотриматись євхаристійного посту. Усвідомлювати, КОГО приймаємо у святому Причасті.

– Чи дозволено, і за яких умов приймати причастя немовлятам?

– Щодо участі дітей у Пресвятій Євхаристії після Хрещення і Миропомазання, слід дотримуватися вказівок єпархіального єпископа місця та відповідно до кан. 697 ККСЦ. (“Сакраментальне впровадження у таїнство спасіння заверщується прийняттям Пресвятої Євхаристії, і тому Пресвята Євхаристія повинна уділятися після Хрещення і Миропомазання якнайскоріше згідно з приписом партикулярного права власної Церкви свого права”).

– Чому причащають без Тайни покаяння дітей до семи років?

– До семи років діти причащаються без сповіді. Вважається, що сім років – це вік, відколи діти можуть вже розуміти все, що вони роблять, та відрізняти добро від зла. У цьому віці вони вже є достатньо дорослими, щоби самостійно вести духовне життя: молитися, робити добрі справи для інших. А оскільки цей вік часто співпадає з часом, коли дітки йдуть чи готуються йти до першого класу, то в деяких регіонах з’явилася традиція урочистої першої Сповіді та Причастя.

– Чи дозволено причащатися у римо-католицьких та православних храмах?

– «Католицькі служителі дозволено уділяють Святі Тайни тільки вірним католикам, які їх подібно дозволено приймають тільки від католицьких служителів» (ККСЦ, 671, §1). Ми належимо до Католицької Церкви, тому сповідатися і причащатися в римо-католицьких храмах нам є дозволено, якщо немає можливості звернутися до священика нашого обряду.

Що стосується Православної Церкви: «Якщо цього вимагає необхідність (небезпека смерті) або радить справжня духовна користь, то вірним католикам, які фізично або морально не мають змоги звернутися до католицького служителя, дозволяється приймати Святі Тайни Покаяння, Євхаристії та Єлеопомазання хворих від некатолицьких (православних) служителів» (ККСЦ, 671, §2).

– Хто не може приймати Святого Причастя?

– Не можуть приймати неохрещені.

Не можуть приймати Святе Причастя ті, хто є у стані важкого гріха. Важкий гріх є тоді, коли людина переступає Божу або Церковну заповідь у чомусь дуже важливому свідомо і добровільно.

Не може приступати до прийняття Святих Тайн той, хто привселюдно, публічно поводить себе недостойно.

Ця заборона у Канонічному праві передусім стосується тих вірних, які живуть на віру, нехтуючи Святою Тайною Подружжя, або тих, хто розлучився та співживе з іншою людиною (ККСЦ, 712).

Розмовляла Надія ШПОДАРУНОК