Хто заробить на соціальних картках тернополян

Рішенням Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради № 453 від 27.06.2017 року «Про затвердження Порядку функціонування та вимог до автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті міста Тернополя» відповідно до якого визначено принципи та організаційні засади побудови автоматизованої системи обліку оплати проїзду (АСООП) в місті Тернополі та надання переваги при встановлені та обслуговуванні даної системи ТОВ «Системний зв’язок» ЄДРПОУ 37838893. Поо це йдеться на сайті ГІП.

Однак за турботою про добробут мешканців міста посадові особи міської ради не забувають про себе, зокрема дослідивши реєстраційні дані  ТОВ «Системний зв’язок» ЄДРПОУ 37838893 встановлено, що юридичною адресою даного підприємства є м. Тернопіль, вул.. Тролейбусна, 7 (адреса розташування КП «Тернопільелектротранс), директор та засновник є Васильків Віталій Володимирович (приватний підприємець, засновник ТОВ «Треклам»), засновниками є ще двоє громадян Залуцький Сергій Зіновійович (співвласник ТОВ «Торговий комплекс «Західний» – ринку «Західний») та Будник Василь Михайлович.

Цікавим фактом є те, що Будник Василь Михайлович є близьким другом колишнього заступника міського голови Тернополя  одіозного Володимира Камінського та  неодноразово був фігурантом перевірок  правоохоронних органів,  а саме:

інвестиційна угода з будівництва овочевого ринку по вул.. Шептицького в м. Тернопіль, оскільки він був засновником ТОВ «ВІП маркет», яке здійснило будівництво даного ринку з статутним фондом 2000 грн.;

будівництво «Набережного кварталу» по вул. Микулинецька в м. Тернопіль на земельній ділянці ТОВ «Комунсервіс-Серет» (був засновником даного товариства та продав частку Пилипчуку Юрію Романовичу);

незаконне будівництво групи тимчасових споруд по вул. Живова в м. Тернопіль біля ринку «Купон», які Будник В.М. побудував як громадянин та для того щоб їх «легалізувати» продав, та через суд новий власник оформив право власності на незаконно встановлені споруди.

Однак по даним фактам  як зазвичай доблесною поліцією  всі кримінальні провадження були закриті.

Відвідавши ЦНАП  дають квитанцію на виготовлення картки Тернополянина з реквізитами на оплату ТОВ «Системний зв’язок» в сумі 57 грн., однак згідно даних проведених закупівель таких карток ТОВ «Системний зв’язок» здійснило продажу КП «Тернопільелектротрансу» за ціною 15 грн. за картку в кількості 10000 на загальну суму 150000 грн., аналогічно КП «Тернопільміськтеплокомуненерго» на загальну суму 150000 грн., Технічному коледжу ТНПУ на загальну суму 5000 грн., КП «Тернопільводоканалу» на загальну суму 100905 грн. Однак в травні 2017 року КП Луцьке підприємство Електротранспорту закупило в ТОВ «Системний зв’язок» картки по 25 грн. на загальну суму 125000 грн.

Таким чином, міська рада створила в Тернополі монополіста, який здійснює продаж карток  за завищеними цінами та буде здійснювати їх поповнення за відповідну комісію, та отримає надприбутки із кишені тернополян.

Нагадаємо,  міська рада вже намагалась впровадити соціальні картки. Але вони не давали соціально незахищеним громадянам обіцяних знижок. Замість 12% у соціальних аптеках люди отримують знижу у розмірі 3,5 та 8 відсотків.

Проект «Соціальна картка» стартував у Тернополі у 2014 році. Планувалося, що картка має надавати знижку у лікувальних та аптечних закладах міста, магазинах, банках, перукарнях та інших об’єктах, які працюють у сфері обслуговування населення. Мова йшла про понад 100 різних закладів, писав Репортер.

У свій час мерія буквально змушувала приватних підприємців ставати учасниками програми. При видачі дозвільних документів міською радою участь у програмі була чи не головним критерієм.

Згодом історія із соціальними картками затихла, а у 2016 році мерія знову згадала про них. Однак цього разу їх дія поширювалася лише на аптечну мережу. З часом перелік послуг планували розширити.

Що цікаво, ліки зі знижкою тернополяни могли отримати лише у соціальних аптеках. Це ще один проект, який у свій час намагалася реалізувати мерія. Відповідно до нього, місцевий підприємець Борис Рубленик, власник мережі аптек «Борис», та міська рада створили спільне товариство. Під розміщення соціальних аптек було виділено приміщення за символічними цінами. Міська влада заявила, що зважаючи на її частку у структурі власності, вона зможе регулювати цінову політику в мережі і таким чином забезпечить тернополян дешевими ліками.

Як з’ясувалося згодом, зараз мерія немає до проекту жодного відношення. Відділ охорони здоров’я лише моніторить вартість ліків у соціальних аптеках, але впливати на них не може.