Василь Мокрицький вкрав землю і створив своє Межигір’я у Тернополі. Тепер він прагне підвищення

Теперішнього першого заступника начальника Департаменту Державної служби боротьби з економічною злочинністю УМВС України у Тернопільській області Василя Мокрицького проста жителька обласного центру звинувачує у відвертому розкраданні елітних земель у припарковій зоні. Там він збудував собі своє міні-Межигіря з «хонкою», парком та спортивним майданчиком. Навіть дійти до брами досить важко: там постійно чергують кілька кремезних чоловіків. Жінка з 2007 року безуспішно шукає справедливості у прокуратурі та судах.
А колеги пана Мокрицького розповідають досить цікаві історії про його діяльність. Цей поки правоохоронець у часи Майдану став ледь не головним соратником колишнього начальника обласної міліції Віктора Сака. Мокрицький активно фабрикував кримінальні провадження проти активістів Євромайдану. Василь Мокрицький встиг за часи своєї професійної діяльності створити свою міні-бізнес імперію, яка включає мережу аптек і хімчисток, ресторан, продовольчу та авто- гуртівні. Під крилом цього борця з економічними злочинами активно працюють одразу три салони ігрових автоматів, незаконні кар’єри та цехи з розливу сурогатної горілки.

Там бджоли вже не гудуть. Там виють сирени міліцейські!

Споконвічна мешканка мікрорайону Кутківці Віра Горохівська оббила пороги ледь не всіх контролюючих та владних органів в області. Про її проблему знають, але вирішувати не хочуть. Адже дехто відверто заявив: «Ви ж знаєте хто проти вас йде!». А це ніхто інший, як вже згаданий Василь Мокрицький.

У 2007 році пані Віра розпочала процес приватизації своєї батьківської землі. Згідно погосподарської книги Кутківецької сільської ради наділ Горохіської складав 34 сотики. Та коли дійшла справа до оформлення документів, землеміри наміряли приблизно 18 сотиків. «Сусіди забирали значний клапоть нашого городу, – розповідає Віра Горохівська. – Ми маємо всі документи. Ми маємо витяг з генерального плану. Але чомусь половину нашого городу обміряли нашим сусідам. Чому міська рада так зробила, ще досі ніхто не пояснив. За даними бюро технічної інвентаризації у мене було у наявності 34 сотики. А мені залишили всього 18. Між мною і між сусідами ще досі не встановлена межа. В прокуратуру ходила багато разів. Ніхто нічого не робив. У міліції тією справою займався виключно Мокрицький. Тоді я і зрозуміла хто проти мене грає».
Хата Віри Горохіської розташована одразу біля лісу. Ціна одного ару землі тут коливається від трьох до п’яти тисяч умовних одиниць. Та майже сім років тому простій жінці такі гроші ніхто не бажав платити. Все вирішили самі. На землі, де зараз стоїть «скромне» обістя Мокрицького, раніше була колгоспна пасіка, а потім город сусідів пані Горохівської. Незрозуміло як, але пасіка відійшла під приватну забудову. А компенсували людям втрату наділу за рахунок городу Віри Горохівської. «Мої сусіди не мали свого городу. Вся ця ділянка колись була колгоспною пасікою. Як продали пасіку мені також не зрозуміло. Адже крім того, що це було сільськогосподарське підприємство, це ще й науково-дослідний об’єкт. Його не мали право продавати. Все почалося з продажі невеличкого будинку – стібника. У моїх сусідів забрали землю, а компенсували їм за рахунок моїх земель», – додає кутківчанка.

«Межигірська» теща

Село Кутківці у 1958 році стало містом, але сама громада не дала згоду на приєднання своїх земель. Але адміністративно все ж місто керувало. Віра Горохівська розповіла, коли вона була у Держкомземі, їй чітко відповіли, що міська рада не має права видавати землі для індивідуального будівництва. Тільки для суспільних потреб. Таких місць мало бути як мінімум два. В одному місці мав бути комп’ютерний клуб. Там свою хату побудував брат колишнього заступника міського голови Михайла Ібрагімова. А на тещу Мокрицького Савку Оксану Василівну дали дозвіл на побудову побутового центру.

«Оксана Савка працювала всього-на-всього звичайним секретарем у деканаті, – продовжила Віра Горохівська. – В один момент її роблять приватним підприємцем. Для її діяльності виділили десять сотиків пасіки для будівництва побутового центру. Сьогодні там вже кілька приватних житлових будинків. Чому громада втратила землю? Якщо пані Савка не мала змоги побудувати побутовий центр, то чому цю ділянку у подальшому не виставили на аукціон?».
Василь Мокрицький розбудував там ціле помістя. Одразу кидається в очі два красивих будинки – один з мурований, а другий дерев’яний. Підійти ближче і за парканом рівно підстрижений газон, спортивний майданчик, ще кілька будиночків. В мініатюрі все нагадує Межигір’я тирана Януковича. І це все на заробітну плату приблизно у п’ять тисяч гривень. Виявляється, Василь Мокрицький не раз отримував земельку. Спочатку 10 сотиків від мера Романа Заставного, а потім ще стільки ж від Сергія Надала. «Коли Мокрицький почав будівництво, до мене прийшла його дружина, щоб познайомитися. Не побоюся цього вислову, але я одразу сказала: «Мені до сраки ваше сусідство! Мені такі сусіди не потрібні. Мені такі речі не підходять. Я людина чесна і порядна», – без особливої боязні розповіла Віра Горохівська.

Тернополянка жалілася і до найвищого обласного керівництва. Та її скарги не дали жодного результату. Лише генерал Віталій Максимов чітко відповів з ким же ж вона має справу: «Генерал Максімов мені офіційно відповів, що це теща Мокрицького отримала землю».

«Мокрий дах» для злочинців

Поки журналіст «Свободи» фотографував обійстя Василя Мокрицького, до нього підбігли два кримезних чоловіки. Вони намагалися вибити фотоапарат з рук, потім вимагали стерти світлини, а потім почали дзвонити до якогось Васі. Через кілька хвилин на особистий мобільний телефон задзвонили з сектору зав’язків з громадськістю обласного УМВС. Знали, що фотографую будинки Мокрицького.
Коли все втихло, Віра Горохівська додала: «Знаєте хто тут будував? Щепановський! Вся його техніка тут була. Коли такий пан Чорний, який працював у внутрішній безпеці МВС, почав все це розслідувати, його дуже швидко прибрали».
Про особливі зв’язки Василя Мокрицького з родиною Щепановських розповіли і джерела у міліції. Довший час ніхто не помічав афери власників «Будівельника» на сотні мільйонів гривень. Потім «сухим» з води вийшов молодший з братів Віктор Щепановський. Ставши головою Тернопільської РДА, він роздавав ділянки на біатлонній базі у Підгородньому. Як виявилося, дісталося клапоть і покровителю Мокрицькому. На підставну особу він також отримав своїх 10 сотиків.
Земельні ділянки Василя Мокрицького також є і в Смиківцях (одразу за позначкою «Тернопіль», де тривалий час базується Автомайдан), і в Мишковичах (об’їзна), і в Байківцях. Хто і за які послуги так розщедрився – невідомо.
Не мав би жалітися міліціонер і на житлові умови. Адже у його тещі у 2003 році зявилася трьохкімнатна квартира по вулиці Бенцаля. А через шість років міська рада, як начальнику міського УБЕЗ, надала ще одне житло на 110 квадратних метри. Цього разу по вулиці Лучаківського.

«Свої» і потенційно «свої»

Досить цікаво працює Василь Мокрицький щодо подолання незаконного ігрового бізнесу у Тернополі. Його підлеглі знають, що одразу три ігрових зали не можна тривожити: на Майдані Перемоги, по вулиці Хмельницького та за адресою вулиця Живова, 7, біля Автовокзалу.
Борці з економічною злочинністю з подачі заступника начальника мають не помічати і незаконні розробки у кар’єрах-копанках у Монастриському та Теребовлянському районах. Там видобувають так-звану камінь-критку для облицювальних робіт.
Чомусь продовжують свою роботу одразу три цехи з розливу сурогатної горілки у Скалаті, Ковалівці Монастриського району і Струсові Тереболянського району. Останній співробітники ДСБЕЗ свого часу зупинили і проти власника розпочали кримінальне провадження. Як говорять власні джерела, нелегальне підприємство на базі консервного заводу знову активно працює, а його власник очікує на дуже м’який вирок суду.
Не вдалося і міліціонерам завершити своє кримінальне провадження щодо поршень під час будівництва алеї у парку «Топільче». Тоді підрядник ПП «Матла» разом із КП МШЕД незаконно продавали чорнозем із зони відпочинку.

Начальницькі амбіції

Допоки пані Віра Горохівська безуспішно добивається справедливості стосовно своєї батьківської землі, Василь Мокрицький подав документи для свого підвищення. Він прагне очолити Департамент Державної служби боротьби з економічною злочинністю УМВС України у Тернопільській області. Після всіх подій на київському Майдані і надалі спровокований колишньою владою військовий конфлікт на Сході України, таким амбіціям дивуються навіть у міліції. Адже там знають, що пан Мокрицький на кінець роботи колишнього начальника обласного управління обласної міліції Віктора Сака став ледь не найближчим його помічником. Нагадаємо, що саме Сак випустив майже пів сотні куль з автомату Калашникова під час штурму будівлі міліції у лютому цього року. Як вдалося дізнатися, із сфабрикованих даних зібраних Василем Мокрицьким було відкрито 19 кримінальних проваджень проти активістів Євромайдану у Тернополі.

Андрій Вербіцький, Свобода