Ігор Бандура розповів про Хоптяна, Каневську та «корінь зла»

Начальник управління юстиції Ігор Бандура почав зливати чиновників, щоб лише б залишитись на посаді. Про це пише газета “Свобода”.  Першу «злив» керівника виконавчої служби Тернопілля Майю Каневську:

«Кличе мене до себе один із заступників голови ОДА у кабінет і каже: «Каневська буде начальником ДВС. Питання з Валентином Антовичем погоджено». Згідно положення жодного керівника ДВС я не призначаю, не звільняю, не перевіряю, не притягую до відповідальності. Все це робить Київ. Я ж відповів, що це компетенція міністра юстиції. Голова ДВС попередньо вносить подання. Мені подзвонили, і повідомили ,що Каневську прийняли на роботу і є підписаний відповідний наказ».

Виявилося, що Майю Каневську призначили, аби контролювати реалізацію конфіскованого майна. Частим покупцем конфіскованих квартир та автомобілів був сам Валентин Хоптян. Одного такого разу керівник другого відділу ДВС Тернополя Микола Литвин навіть дістав «на горіхи». Адже він мав прибути на одну із квартир, яку мали реалізовувати з торгів, у чітко визначену годину. Він на трішки затримався з робочих питань. Та коли прибув на місце, то виявилося, що там його очікує особисто Хоптян із своїм заступником.

Ігорю Бандурі часто намагалися натякнути та направити його роботу у «правильне» русло. Та, за його словами, він намагався все робити згідно закону. За що і потрапив у немилість губернатора. «Після того, на нарадах Хоптян до мене: «Ти сякий! Ти такий! Ти переслідуєш людей, втручаєшся у провадження! Люди змушені тікати на лікарняне».
Начальник управління юстиції намагався і зупинити відкати. Зокрема, він навів приклад як боровся зі своїм заступником Юрієм Ковалем, який був ще і головою тендерного комітету. «Є три «торгаші»: в одного три квартири, у другого дві квартири і три машини, а в третього «Запорожець». І приходить до мене директор торгівельної організації, і подає мені список: боржник, стягувач і різниця «відкату». От що вони мені носили. Кличу Коваля і кажу: «Й… твою мать, що ти собі дозволяєш! Я тебе з роботи вижену!». А він мені: «Ви мене не призначали. Ви мене не будете звільняти». Після цього я зібрав «торгашів» і провів з ними нараду. І що ви думаєте? З департаменту мене «вимахали», бо я втручаюся у матеріали провадження, це не моя компетенція. Є голова тендерного комітету Коваль. Добре. У мене руки чисті і я роблю свою роботу. Є правоохоронні органи і хай вони тим і займаються».

«Є реєстраційна служба: ЗАГСи, реєстрація нерухомого майна, державні реєстратори, – продовжив таку специфічну доповідь Ігор Бандура. – В апараті і районах всього є 197 чоловік. Я нікого з них не призначаю і не звільняю. Навіть не погоджую. Був такий Пікуль (начальник реєстраційної служби Головного управління юстиції у Тернопільській області Пікуль Ярослав Григорович). Він був у Партії регіонів. Він заходить до мене ще з один чоловіком. «Це новий начальник ДВС району. Хочу вам його представити». Я з ним сфотографувався, щоб потім виставити на сайт факт прояву моєї честі до новопризначеного керівника. Головні мої функції – сплата комуналки і виплата заробітної плати. Все. Так, я звичайнісінька «англійська королева».

«Наскільки мені відомо, у мене тільки Васенда, начальник реєстраційної служби у Теребовлі,був депутатом обласної ради і членом Партії регіонів. Ще Пікуль був і, ніби, вийшов.

Як в мене почалися проблеми з Хоптяном? У 2011 році мене покликав голова ОДА на нараду і привселюдно сказав: «От дивіться, начальник управління і позапартійний. А ви що неправильно позицію партії розумієте? Ви що не знаєте хто вас призначав? Скільки ваших працівників втупили у партію?». Насправді, цим навіть не цікавився. Це була перша проблема.
Потім мене покликали і сказали внести на «Ниву» 52 тисячі гривень. Мене аж підкосило. Таких грошей не мав. Після того я написав СМС-ку: «На жаль, це питання я вирішити не можу». Після цього на всіх нарадах: «Бандура, де заява на звільнення?». Але я поїхав у Київ і все пояснив.

«Я можу запросити чотирьох нотаріусів. Вони раніше тут сиділи, коли їх закликав. Задав їм аналогічне питання: «У мене є інформація, що ви здаєте гроші». Одна з них Ірина Чопик у відповідь лише усміхнулася.

У мене начальник нотаріату області і заступник, яка понад років відпрацювала, Мартюк Лариса Орестівна. Вона була у добрих стосунках і переїхала сьогодні у Київ. Там нотаріат очолила. Там і шукайте «корінь зла». Тут ви його не знайдете.
Ви попробуйте встановити хто останній раз давав і кому давали. З неофіційних джерел знаю, що жінка, яка вже поїхала, у багатьох нотаріусів напозичала грошей».

«До мене прийшов Комар Руслан Володимирович (донедавна голова Підволочиської районної державної адміністрації, – авт.), який у Підволочиську робив. «Руслане Володимировичу, ви рішення судів та накази рвете, – кажу йому. – Ви половину «мзди» берете. Мені люди сказали. Ви йдете з роботи». А він мені: «Шість тисяч євро відайте за посаду!». Я одразу взяв ікону і почав вимагати аби він поклявся, що давав мені ці кошти. Він цього не зробив. Я йому сказав: «На х… звідси і заяву, щоб тебе тут не було».