Ігор Мединський з Тернопілля розповів про умови прогресу в київському “Динамо”
Молодий гравець «Динамо» вважає, що в Києві створено всі умови для прогресу і поліпшення гри.
Ігор Мединський народився 3 січня 1993 в селі Устечко, що в ста кілометрах від Тернополя.
Всі його дитячі роки були тісно пов’язані з футболом: «Все дитинство провів з футбольним м’ячем, часто залишався бігати після школи. Спочатку займався для себе, але з часом вийшло вийти на більш високий рівень ».
Після 8-го класу Ігор два роки провів у тернопільському футбольному ліцеї, після чого вступив до Тернопільської університет, за студентську команду якого грав в обласних змаганнях і в студентській лізі. У ДЮФЛУ виступав за СДЮСШОР ФК «Тернопіль».
Хороша школа запорука успіху
Першим тренером Мединського була Івана Лугова, яка свого часу виступала за жіночу команду «Динамо». Потім футбольним освітою юнаки займалися Василь Івегеш та Анатолій Назаренко, з якими він пройшов хорошу школу і отримав поштовх для подальшої кар’єри.
У 2009 році у складі студентської збірної Тернополя Ігор став чемпіоном Європи серед студентів, після чого звернув на себе увагу тренерів другий динамівської команди – спочатку Геннадія Литовченка та Сергія Реброва, а потім і нового старшого тренера «Динамо-2» Андрія Гусіна. Влітку 2010 року Мединський підписав контракт з «біло-синіми». Рішення Ігоря було однозначним: «Я завжди більше любив« Динамо », ніж інші українські команди. Потрапити сюди – величезне щастя для мене »
Звичайно, Мединському знадобився певний час на адаптацію до дорослого футболу, адже відразу після дитячо-юнацьких та студентських змагань він потрапив в 1-у лігу, де йому протистояли досвідчені виконавці: «У« Динамо-2 »все по-іншому, тут швидкість мислення , точність пасу рази в два або в три перевершує мої попередні команди. Тут спочатку навіть думати не давали, тому знадобився час, щоб звикнути ».
Впорається з важкими навантаженнями молодому і володіє скромними антропометричними даними футболісту (при зрості 173 см він важить 66 кг) допомогла хороша підготовка, отримана ще в Тернополі: «Коли тільки прийшов у« Динамо », то мав хорошу базову підготовку в ФК« Тернопіль », яку заклали тренери Василь Івегеш та Анатолій Назаренко. Відповідно в Києві легко з фізичними навантаженнями справлявся. Важче було, коли проходили навчально-тренувальні збори, коли піт лив, ноги ледве пересував в роздягальню. Але я дуже вдячний Геннадію Литовченко та Сергію Реброву, які мене підтримували, навіть якщо я помилявся. Не хотів їх підвести, тому тренувався не шкодуючи себе. Можу сказати тільки хороші слова і про нинішніх тренерів «Динамо-2», легендарних у минулому футболіст Андрій Гусін, Василь Кардаш та Сергії Шматоваленко ».
Київська перекваліфікація
Дебют Мединського в «Динамо-2» відбувся 18 вересня 2010 року в гостьовому поєдинку з білоцерківським «Арсеналом», в якому «біло-сині» святкували перемогу. У своєму прем’єрному сезоні він провів 15 матчів і одного разу відзначився голом. Не найкращий показник, як для нападника. Проте в «Динамо-2» у Мединського з’явилися інші функції: «У мене завжди було прагнення забивати м’ячі. Але були різні ситуації – траплялося, що в дитинстві мене навіть ставили у ворота. А вже в Києві доводилося, виходячи на заміну, займати позицію опорного півзахисника, правого або лівого хавбека ».
У другому сезоні в 1-й лізі на рахунку Мединського вже було п’ять голів у 18-ти матчах. У третьому для себе, зовсім нещодавно завершився чемпіонаті (без урахування перехідних матчів), Ігор зіграв у 32-х матчах з 34-х і забив у них три голи.
І знову Мединський переважно грав не так на позиції форварда. Однак коли перед командою гостро через велику кількість травм стала проблема дефіциту нападників, молодий гравець зіграв на вістрі, і впорався з функціями форварда на «ура», забивши єдиний і переможний гол в одному з ключових матчів завершальній частині сезону проти охтирського «Нафтовика».
Схоже, що грати в півзахисті Ігорю так само комфортно, як і на звичній позиції в лінії атаки: «Якщо раніше тренери використовували мене на місці під нападаючим, іноді – форварда, то в силу певних причин (кілька гравців були травмовані) я вимушено став грати опорним півзахисником. Моїм завданням було закривати опорну зону і при нагоді допомагати нападникам. Зігравши кілька матчів поспіль, особливих претензій з боку тренерів не мав, тому наставники вирішили мене залишити в опорній зоні. Для мене головне – грати і отримувати досвід. Хоча, звичайно, сумую за минулої позиції і забитим голам ».
Торувати доріжку в першу команду
Будь-який футболіст «Динамо» чи молодіжного складу, природно, в кінцевому підсумку мріє опинитися в першій команді. Не є винятком і Мединський:
«Головне – старання і влучні постріли. Якщо це відбудеться, то тренери «Динамо-2» будуть рекомендувати того чи іншого футболіста на тренувальні збори в головну команду. А там покажи себе з кращого боку і дивишся – ти під основною, граєш за дубль, час від часу виходиш на заміну. Хоча можна потрапити на олівець тренерам першої команди і завдяки успішній грі в оренді. Я схиляюся до першого варіанту, адже в «Динамо» створені належні умови, щоб покращувати свою гру, прогресувати, відповідно кудись їхати немає сенсу. Саме таким шляхом і буду намагатися протоптати собі доріжку в першу динамівську команду! ».
ФК Динамо Київ
Коментарі вимкнені.