Лідер “Правого сектору” Дмитро Ярош: ми просто приречені перемогти
“Якщо переговори зайдуть у глухий кут, ми розглядатимемо різні варіанти тиску на владу”, – зазначив Ярош.
Також Ярош розповів, коли активісти руху готові піти з вулиці Грушевського, поділився баченням необхідних Україні змін та того, що слід було б зробити після революції, і розповів про політичне майбутнє “Правого сектору”, а також запевнив, що Україна буде єдиною державою, де пануватимуть свобода, справедливість і добробут.
Подаємо стенограму чату із Дмитром Ярошем.
London: Я дуже рада, що у нас є такі особистості. От тільки опозиція недолуга. Ходять, як три ослики. Не треба було йти на переговори з “гарантом”. З шулерами не можна мати справи. Але, на жаль, вже є дуже великі розчарування серед людей. І як вийти з цієї ситуації тепер невідомо. Яка Ваша думка?
Дмитро Ярош: Позиція “Правого сектору” з самого початку всіх цих подій була однозначною: повстанський рух має бути єдиним. Тому я не хочу критикувати. Лідери опозиції роблять те, що можуть робити.
Але при цьому всьому ми пропонували свій варіант ведення переговорів. Майдан мав бути представлений у цих переговорах, хоча б у якості контролюючої сторони. Бо ми неодноразово бачили, як створюються певні конструкції, про них говориться зі сцени, а потім все відбувається з точністю до навпаки. Тому народ, Майдан мав би контролювати переговори і, таким чином, здійснювати певний психологічний тиск і на владу, і на опозицію. Але не хочуть допускати представників Майдану на переговори. Проте це їхнє право, бо свого часу Майдан їм дав певний мандат на переговори, тож все відбувається так, як відбувається.
Але тиск на владу треба посилювати, і посилювати не обов’язково у вигляді коктейлів Молотова. Є багато інших засобів: і ті ж самі страйки, і інші методи, за допомогою яких можна тиснути, щоб переговори дали результат. Бо ця влада розуміє тільки мову сили. Без тиску на неї досягнути результатів буде неможливо.
Татьяна Ларина: Прочитала письмо Юлии Тимошенко к своей команде, я и мои друзья с ней полностью согласны! Ее коллеги – по-моему, нет. А каково Ваше мнение о ее тезисах?
Дмитро Ярош: На мою думку, вона має право на свою позицію, і вона її висловила. Погоджуватися чи ні тут важко.
Я, все ж таки, прихильник того, щоб переговори тривали. Якщо вийти з переговорів, знову буде силове протистояння. Не хочеться мені робити моїх хлопців гарматним м’ясом. Тому вважаю, що переговори повинні продовжуватися, але мають бути більш ефективними.
Petro: Ви начебто ведете власні переговори з силовиками. На якому вони етапі? Чи є вже позитивні зрушення? Наскільки охоче та сторона барикад йде на перемовини?
Дмитро Ярош: Ми, власне, не входили в перемовини. Воїни-афганці ініціювали зустріч (саме зустріч) із заступником міністра внутрішніх справ. Ми направили туди свого представника – Андрія Тарасенка – і передали списки затриманих, а вимагали одного – повного звільнення і повної реабілітації всіх заручників і полонених, яких охоронці режиму затримали за останні тижні.
Petro: Пане Дмитре, за яких умов “Правий сектор“ готовий піти з Грушевського? Які компроміси для вас припустимі?
Дмитро Ярош: У випадку повного звільнення заручників, їхньої реабілітації, а також припинення будь-яких силових дій з боку влади ми готові відвести своїх людей з вул. Грушевського. Ця позиція не тільки наша, вона узгоджена і з Андрієм Парубієм, воїнами-афганцями і т.д.
Kiianyn: Дмитре, за вашою оцінкою, яка ймовірність того, що поновиться силове протистояння? Що саме може його спровокувати?
Дмитро Ярош: Ми робимо все, аби не поновилося кровопролиття. Але думаю, що багато залежатиме від поїздки Януковича до Сочі. Ми розуміємо, що в цій ситуації активно грає Росія, і криваві сценарії їй вигідні. Від цієї поїздки справді залежатиме, що буде і як буде. Це ми побачимо в найближчі дні.
Omega: Чи спілкувалися ви особисто з силовиками? Чи є серед них ті, хто насправді хотів би бути по іншу сторону барикад (з вашого досвіду спілкування – не з чуток)?
Дмитро Ярош: Я безпосередньо не спілкувався. Але хлопці доповідають, що певні контакти були. Багато хто і зі Збройних сил, і зі Служби безпеки, і з міліції підтримує повстання українського народу. Їхня підтримка може бути визначальною.
Pravdin: Возможен ли вооруженный ответ Вашей силы при условии разгона Майдана вооруженным способом?
Дмитро Ярош: Так, безумовно. Ми – не вівці, яких можна повести на заріз, не отримавши жодної відповіді. Ми вже закликали людей, коли був наказ по МВС про використання вогнепальної зброї: ми закликали власників легальної зареєстрованої зброї прийти на Майдан і в разі використання вогнепальної зброї силовиками так само захищати мирних громадян усіма доступними методами і засобами.
Verhvictor: Вы, наверное, заметили, что начались реальные переговоры, когда полетели коктейли Молотова. Сейчас не будет никаких результатов от переговоров, потому что “перемирие”, и нет рычагов давления на власть. Вы это понимаете? Когда вы собираетесь возобновить боевые действия? Вся надежда на Вас.
Дмитро Ярош: Поки тривають переговори, і оголошене перемир’я, ніяких активних дій ми не плануємо. Але якщо переговори знову зайдуть у глухий кут, то ми розглядатимемо різні варіанти тиску на владу. І не обов’язково вони мають бути у вигляді коктейлів Молотова, бруківки і тому подібного. Знаю, що опозиція активно готує всеукраїнський страйк. “Правий сектор” готовий долучитися до такої діяльності. Звичайно, якщо силові структури режиму будуть наносити якісь удари, продовжувати арешти, проводити всяку антиконституційну діяльність, то “Правий сектор” буде захищати мирних громадян усіма доступними методами і засобами. Але зараз точно не йдеться про атаку на урядовий квартал.
Life: 1. Как вы расцениваете поступок Яценюка с креслом премьера? 2. Как вы относитесь к Тимошенко? 3. Кого вы будете выдвигать во власть от “Правого сектора“? 4. Назовите хотя бы пять основных моментов, которые вы бы изменили, придя к власти.
Дмитро Ярош: Політики шукають певні політичні конструкції, щоб вийти з нинішньої політичної кризи. Він вправі прийняти рішення або не прийняти його. Тим більше, що ми не можемо безпосередньо впливати на цей процес. Думаю, що ключовим пунктом була б не тільки посада прем’єра, а той же силовий блок, який є доволі одіозним, і зараз потрібно призначати тих людей, які матимуть довіру громади, Майдану. Якщо так стоятиме питання, то можна погоджуватися на такі пропозиції. Також гуманітарний блок, який протягом останніх трьох років проводив відверто антиукраїнську політику. Він так само має бути змінений. Тобто потрібно ставити більш конкретні вимоги. І, зрозуміло, що якщо йти на посаду прем’єра, то потрібно запропонувати суспільству конкретний план виходу з кризи – і політичної, і соціально-економічної. Тобто, програма дій уряду має бути.
Нормально відношуся до Тимошенко. Вона – жінка, і в тюрмі не має перебувати.
“Правий сектор” не є політичною партією. Це – революційний національний рух. І зараз питання про входження у владу не стоїть. Ми вимагаємо повного перезавантаження влади. А тоді вже, після революції і змін, можна говорити про те, що представники “Правого сектору” братимуть участь у політичному житті. Зараз це не на часі.
Я ще раз підкреслюю, нас цікавить зміна системи влади. Відповідно, ми б працювали над якісною Конституцією України. Бо, вважаю, Конституція 2004 року не влаштовує українське суспільство, і в самій Конституції теж мають бути революційні зміни. Також ми б зайнялися відновленням економіки України. І, на наше глибоке переконання, цю кримінально-олігархічну соціально-економічну модель треба змінювати швидко і радикально. Середній клас має бути головним чинником у соціально-економічному житті, а не олігархи. З цим же пов’язана демонополізація економіки. Те, що відбувається зараз, в жодну економічну модель не входить. Безумовно, важливим є і духовне відродження української нації. Здорова нація – це для нас дуже і дуже важливо. На тлі постійного скорочення населення України мають бути задіяні такі програми і важелі впливу, щоб українці могли відновлювати і свою чисельність, і свою українську душу.
Kiianyn: Наскільки чисельним є “Правий сектор“, тобто скільки людей входить до його складу?
Дмитро Ярош: Дуже важко сказати зараз цифру, бо після 19 січня “Правий сектор” почав розповсюджуватися і виникати по Україні, як гриби після дощу. Зараз постійно чисельність “Правого сектору” зростає. За моїми оцінками, зараз це декілька тисяч чоловік.
TarasGS: 1. При Януковиче, в отличие от Тимошенко и Ющенко, была относительная стабильность (гривны, огромные урожаи с/х продукции, низкие цены на многие продукты питания, постоянно дешевели промышленные товары). Так зачем снимать Януковича и Азарова, если они обеспечили эту стабильность? 2. Кого вы ведете к власти? Украина из-за помаранчевой революции уже была на коленях по вине Ющенко и Тимошенко (ЕС и Россия вышвырнули Украину из торговли российским газом, Тимошенко лично подписала кабальный газовый договор, были кризисы мясные, сахарные, олийные и т.д.). Какая политсила и с какой программой должна заменить ПР и Януковича? 3. Своей борьбой вы уже пустили экономику Украины под откос. Налицо паника населения, отказ от гривны и массовая закупка долларов. Зачем нужно разрушать экономику (банковскую систему), если финансирование со стороны России (15 млрд. долларов) и крупные заказы России на украинских предприятиях гарантировали стабильность экономики на 4-5 лет (по оценкам ВСЕХ экспертов из разных лагерей)?
Дмитро Ярош: 1. Не знаю, хто ту стабільність бачив. Я – теж проста людина, але жодних покращень чи зниження цін не спостерігав за ці три роки. Це все на тлі абсолютної несправедливості і відтискання бізнесу представниками “Сім’ї”. Крім того, повністю нівелювалася в Україні свобода слова, бо відбулася монополізація ЗМІ олігархами тощо. Тому, мені здається, що Ви живете в певних ілюзіях і дещо відірвані від народу.
2. Я вже говорив, що нас не цікавить просто зміна однієї постаті на іншу. Нас цікавить зміна системи влади. Саме це може дати якісний поштовх для того, щоб Україна стала процвітаючою державою. А говорити зараз просто про якісь персоналії не доводиться.
3. Спад в економіці почався задовго до дій “Правого сектору” на Майдані і вул. Грушевського, тому це питання недоречне.
Petro: Чим, по-вашому, скінчиться ця політична криза в Україні?
Дмитро Ярош: Я більш ніж переконаний, що та енергія народу, яка вивела тисячі й мільйони людей на вулиці міст і селищ, за будь-яких розкладів буде переможною. Ми все одно переможемо. Не можу називати терміни, але все те, що відбулося, та кров, яка пролита героями за Україну, за її волю, честь і славу, за народ – не пролита марно. Ми переможемо, і ця політична криза буде подолана. Україна буде єдиною державою – процвітаючою, в якій буде панувати свобода, справедливість і добробут.
Odessit: Ваші прогнози розвитку ситуації в Україні! Невже ПР тупо буде чіплятися за владу?
Дмитро Ярош: Так, думаю, що Партія регіонів буде чіплятися за владу до останнього, зважаючи ті принципи, на яких вона побудована. Адже це – не політична партія, а певне бандформування, на мій погляд. Для того, щоб їх усунути від влади, доведеться докласти дуже багато зусиль.
Odessit: Що робити з кримськими сепаратистами на чолі автономії?
Дмитро Ярош: Заарештувати і віддати під суд. Після перемоги ми так і зробимо.
Odessit: Пане Дмитре, як Ви прийшли в політику і чого добиваєтесь?
Дмитро Ярош: Я ще в політику не прийшов безпосередньо. Я роблю те, що можу робити для своєї Батьківщини.
А про політичне майбутнє говоритимемо знову ж таки після революції.
Aivars: Пане Ярош, Вас еще раз приветствуют из Риги! Мы с друзьями интересуемся,каковы Ваши прогнозы о перспективах Украины в ЕС? Как Вы считаете, не повлияет ли это “неизбежное благо” на самобытность страны? Что нужно, чтобы Украина была и оставалась украинской? Спасибо.
Дмитро Ярош: “Правий сектор” виступав і виступає за підписання політичної асоціації з Євросоюзом. Але при цьому ми дуже обережно ставимося до членства в ЄС. Тому що насправді той брюссельський бюрократичний монстр, який існує, все робить для того, щоб нівелювати національну ідентичність, традиційну сім’ю, проводиться антихристиянська політика. Відповідно у нас є своє бачення цієї ситуації, і ми вважаємо, що Україна має бути суб’єктом, а не об’єктом геополітики. Треба побудувати міцну державу та будувати якісь геополітичні конструкції навколо України.
Valeriy Klimov: Вопросы :1. Ваш “Сектор” уже используют в “БЮТорастических“ целях турчиновы, или пока вы самостоятельны? 2. Способны ради сохранения страны отказаться от украинизации Юговостока?3. Ваше образование и короткая биография?
Дмитро Ярош: 1. Ніхто нас не використовує абсолютно. Ми координуємо нашу діяльність із самообороною Майдану. І з 19 січня “Правий сектор” чітко виконував завдання по захисту Майдану та контролю над ситуацією. Це – повстання народу і національна визвольна боротьба, а ніякий не тероризм і не екстремізм.
2. У нас на поверсі знаходиться декілька сотень людей різного віку, національності, і серед них десь 40% – російськомовні. Не йдеться про жодну “насильственную украинизацию”. Йдеться про нормальній підхід до державної мовної політики. Близько 80% – це представники корінної української нації, які захищають інтереси цієї нації. Але для цього не потрібно примушувати людей на побутовому рівні переходити на українську мову тощо. Я сам із Дніпродзержинська, тож знаю про що говорю.
3. Ця інформація є в інтерв’ю на “Українській правді”, а також на “Цензор.net”. Народився 30 вересня 1971 року в Дніпродзержинську. Все життя там прожив. Займався громадсько-політичною діяльністю з 1988 року. Працював на Дніпровському металургійному комбінаті. Служив у Радянській армії. Організовував Народний рух України на Дніпропетровщині у 1989 році. Був членом Української Гельсинської спілки. 1994 рік – засновник Всеукраїнської організації “Тризуб” ім. Степана Бандери. І вже 20 років на різних посадах займаюся громадсько-політичною діяльністю у “Тризубі”. Маю троє дітей. Старша донька ось-ось, дасть Бог, онука мені народить, тож я буду до всього того ще й щасливим дідусем. 🙂 Маю кохану дружину. Тож усе нормально.
Freedoom: 1. Если законы в стране ничего не значат ни для судей, ни для милиции, ни для самих законодателей, просто смена верхушки (а г-н Ахметов и Медведчук, к примеру, никуда не денутся), видите ли Вы тот путь, который может привести к изменениям в стране? 2. Исходя из действий власти (циничная, мстительная, считающая переговорный процесс слабостью) готовитесь ли Вы к жизни (а, возможно, и к действиям) в подполье?
Дмитро Ярош: 1. Я вже говорив, що потрібно змінювати систему влади, її структуру та тотально змінювати людей у владі. Це одне. І власне для того, щоб олігархи не впливали таким самим чином, як зараз, на ситуацію в державі, має відбутися демонополізація економіки, і потрібно піднімати рівень середнього класу. Це – необхідні передумови, щоб ми мали нормальну державу.
2. Українські націоналісти завжди готові діяти. За будь-яких умов. Якщо буде необхідність (не хотілося б дуже), то будемо створювати підпілля.
Lyshvini: Власть – это продукт 80-х (рэкет, бандитизм, коррупция). Сейчас это мафия, связи которой есть и с Россией, и с ЕС. Вы уверены, что найдется нужное количество достойных людей, которые, рискуя своей свободой и жизнью, встанут на борьбу за свободу, равенство и братство до победного конца? Найдутся ли средства для борьбы?Сейчас в эпоху интернета необходимо начать с информационной войны, где, опираясь на факты, рассказать, как власть заработала свой капитал, как ЕС использует их деньги в своей экономике. Может, кризис у них начался из-за того, что капитал восточной мафии скрывается в их банках?
Дмитро Ярош: Так, звичайно, знайдуться. Такі люди вже знайшлися. Це тисячі і тисячі українців, які жертвують своєю свободою, життям заради кращого майбутнього свого народу. Я переконаний, що ті ж хлопці з “Правого сектору”, які довели свою жертовність, мають бути представлені після революції у владній вертикалі. Саме вони мають показати потім і жертовність у політиці, а не уподібнюватися тим політиканам, які 22 роки паразитують на поті й крові українців. Вони мають стати певною альтернативою, зробити за дуже короткий проміжок часу так, щоб Україну перетворити і показати якісно іншу політику.
Schpak: Дмитрий, многие говорят о том, что Вы тайно сотрудничаете с нынешней властью. Дайте, пожалуйста, ответ – так это или нет? И второй вопрос. После победы и расформирования “Беркута“ готовы ли вы создать и возглавить новую и,что очень важно, эффективную силовую структуру в независимой и европейской Украине? Дякую.
Дмитро Ярош: 1. Ні.
2. Якщо революція завершиться перемогою, ми готові брати масову відповідальність на себе. В тому числі за зміни системи влади і за таку дрібницю, як спецпідрозділ МВС.
URAL: Майдан рано или поздно должен закончиться, ваши дальнейшие планы? Ведь кто бы ни победил в противостоянии, какой бы ни был достигнут компромисс, следующий шаг будет, скорее всего, по нейтрализации вашей политической силы или проще зачистке. Понимаю, что ваши воинственные высказывания могут быть близки какому то проценту населения, кто–то им верит. Но ведь реальных шансов победить государственную силовую машину у вас нет, максимум, что может получиться – коллективное самоубийство. И второй вопрос – готовы ли вы реально пожертвовать молодыми бойцами в неравной схватке?
Дмитро Ярош: Я би не переоцінював цього режиму. 80% населення України його не підтримує, відповідно його позиції є доволі хиткими. Мені здається, що протягом місяця, а, може, й менше (важко говорити про якісь терміни) ми маємо всі шанси змінити ситуацію. Ми не виключаємо того, що нас битимуть з усіх сторін, бо поява такого революційного національного руху як “Правий сектор”, мабуть, багатьох не влаштовує, не тільки в Україні (ми вже чули певні заяви і від Євросоюзу, і від Держдепу США, і Росія, звичайно ж, не задоволена існуванням “Правого сектору”).
Ми себе поки що не позиціонуємо як політична сила. Ми стверджуємо, що ми – народний рух знизу, революційний національний рух.
Borisp: Я не понимаю, что же общего у Вас может быть с капиталистическими партиями типа “Батьківщини“, которая создана на украденные у народа деньги. У Вас, в принципе,благородные мысли и цели (но методы!), а у них одна – нажива. Они же Вас “кинут“, глазом не моргнут. Этот “ложный борец за счастье людей и свободу слова” Порошенкоо, придя к власти, Вас же первого поставит к стенке (образно–авария,авиакатастрофа и т.д.). Они это умеют, не сомневайтесь. Не понимаю, как Вы этого не понимаете? Спасибо!
Дмитро Ярош: Ми неодноразово підкреслювали єдність повстанського руху. Тому коментувати такі речі мені б не хотілося. В даному випадку те, що відбувається, на наше глибоке переконання, є національною революцією. І в процесі національної революції повинні брати участь всі частини суспільства (політичні партії, громадські організації, прості громадяни). Не можна на даному етапі вносити будь-яких розколів. Ми знаємо, для чого це робимо. Тож “потім” буде потім…
s_67: Захарченко утверждает, что 30 ноября именно “Правый сектор” спровоцировал “Беркут”. Как вы можете это прокомментировать?
Дмитро Ярош: Це – марення пана Захарченка. Коли на студентів висуваються сотні працівників “Беркуту”, коли внутрішніми військами оточується весь периметр – це вже є провокацією. Мирна акція, яка проходила там, переросла в зіткнення саме тому, що з’явився “Беркут” і почав витісняти студентів. Хлопці з “Правого сектору” захищали студентів і дали частині з них змогу не бути побитими і відійти до Михайлівського собору.
Edwardtising: Дмитрий, как вы прокомментируйте недавний взрыв на пятом этаже “Правого сектора”? Ваш штаб не пускает следователей, заявляя, что разберетесь сами. С вашей стороны звучат непонятные показания о неизвестных людях, подкинувших пакет на ваш этаж, на который никого неизвестных не пускают. Признаётесь, что это были ваша парочка “горе–подрывников”, которая неудачно обошлась с самодельным взрывнымустройством. Если так, кому предназначалась адская машинка? Милиции?
Дмитро Ярош: Мабуть, переважній більшості українців уже стає смішно, коли пана Булатова викрадають і кажуть, що він сам себе викрав, сам собі вухо різав, коли б’ють Тетяну Чорновол, коли зникають активісти, коли катуються затримані… Так само й тут.
Наскільки мені відомо (бо я не знаходився у Будинку профспілок, коли все сталося), передали на вулиці хлопцю певний пакунок, він його заніс, відкрив – і пролунав вибух. Ми розцінюємо це як чергову провокацію влади.
Dinka: Пане Дмитре, ви постійно “на передовій”. Скажіть, будь ласка, чи було за весь час протистояння по-справжньому страшно, коли? Дякую.
Дмитро Ярош: Я – жива людина, тож, звичайно, страх у мені присутній. Але вдається його контролювати. Більше я боявся не за себе, а за хлопців – щоб не понести великих втрат серед особового складу “Правого сектору”. Це були найбільші переживання. А так, всі під Богом ходимо. Якщо Господь вважатиме за потрібне забрати мене кудись туди, то забере. І при цьому не обов’язково бути на передовій, щоб піти у кращий світ.
Attila: Весь мир следил за сражением “Правого сектора“ с бойцами “Беркута”. Это было что–то невероятное! С такими героями Украина не пропадет. 1)А не страшно было умереть на баррикадах, “Беркут” ведь применял оружие,светошумовые гранаты и резиновые пули? 2)Насколько добровольно и осознанно шли под пули бойцы “Правогосектора“?Россия.Чебоксары.
Дмитро Ярош: Бійці справді йшли добровільно. Навіть у певній мірі потрібно було стримувати запал наших хлопців. В одному з постів на Фейсбук я зазначив (здається, 20 січня), що тепер весь Майдан, вся Україна є “Правим сектором”, бо ми почали битву, а до нас долучилися тисячі й тисячі громадян, і за це ми їм дуже вдячні.
Про страх я вже говорив. Його просто треба контролювати та спрямовувати у конструктивне русло.
Aivars: В Библии сказано: “Не ропщите на своего правителя, ибо каждый народ достоин своего правителя”. Интересно узнать, что лично Вы думаете об этом? Спасибо! Дякую! Рига.
Дмитро Ярош: Біблія – це довершене Святе писання, тож виривати одну цитату з неї некоректно. У Біблії є й багато інших висловлювань, стосовно влади в тому числі. Для нас однозначним є те, що народ має право на повстання, коли влада не відповідає критеріям влади, коли вона не може забезпечити справедливість у суспільстві, коли не може забезпечити правильного розподілу тих благ, які є в державі. Тому народ піднявся на повстання. І ніяких заперечень права на повстання народу в Біблії немає.
PUTILINAVITA: Первый вопрос: есть необходимость пояснить факт того, что вы осуждаете и пытаетесь насильно свергнуть власть за нарушения ею законов государства, но при этом сами нарушаете эти же законы. Таким образом, получается,что вы объединились с нею в одну группу нарушителей. Кто же тогда в этом случае оппонент кому, на ваш взгляд? Второй вопрос: известно,что национализм несет за собою память о событиях прошлых лет и, соответственно, судя по вашему воинственному настрою, и месть за то,что было.Вы утверждаете,что будете строить справедливое общество,но как это определить,если у запада и востока на это прошлое противоположные взгляды,т.е.возможна бесконечная борьба за восстановление справедливости?
Дмитро Ярош: 1. Будь-який народ має право на повстання, коли влада не відповідає критеріям влади, коли вона порушує справедливість у суспільстві та поводиться незаконно. Тому українці піднялися на національну визвольну боротьбу, повстання. І це нормально. Це право на повстання народу записано навіть у статутах ООН. Не можна об’єднувати тих людей, які виборюють своє право на свободу, справедливість та добробут, і владу, яка порушує всі права.
До того ж, я націоналіст, і для мене найвищими є Закон Божий і право нації на життя, на майбутнє. Саме з цього ми виходимо. Ми знаємо в ім’я чого ми це робимо. І не йдеться про порушення якихось законів (не про це взагалі йдеться під час боротьби). Врешті, закони є в концтаборі: є правила поведінки для рабів та інструкції для наглядачів. Щось подібне протягом останніх трьох років відбувалося і в Україні, де так само є правила поведінки для рабів, оскільки влада використовує народ у якості рабів, і відповідно інструкції, по яких вона сама живе (але у їхньому випадку це називається “понятиями”).
2. Найбільшою перспективою української нації є молодь. Саме вона визначає майбутнє держави. Якщо проаналізувати те, що відбувається на Донбасі, в Криму, то молодь вже там зрозуміла, хто є хто, яким насправді було минуле українського народу. Бо насправді коли, наприклад, у Донецьку відбуваються турніри з футболу, які проводять фанатські організації, і ці турніри присвячуються річниці Української Повстанської Армії або Степану Бандері, провіднику Організації українських націоналістів, то це говорить про багато що.
Так само можна побачити націоналістичні прапори на стадіонах, коли грає сімферопольска “Таврія”, луганська “Зоря”, дніпропетровський “Дніпро” та навіть “Севастополь”. Тобто, молодь уже чудово орієнтується, якою була справді історія України, і жодним табачникам не вдалося змінити цю ситуацію (хоча вони дуже намагалися). Саме існування держави вже дає можливість постійно підвищувати рівень національної державницької свідомості. Це відбувається всупереч влади, але це закономірний процес. Тому – Україна єднається.
Наприклад, учора мені доповіли, що в “Правий сектор” в Донецьку вступили 200 “ультрасів”, фанатів “Шахтаря”. Це теж дуже показово. Такий самий процес відбувається на Дніпропетровщині, в Запоріжжі, в Криму, на Півдні України, у Харкові. Ми просто приречені перемогти. Бо націоналізм – це та ідеологія, яка витікає з самих основ народу. Це – мислення і діяння в ім’я своєї нації. Тому за націоналізмом майбутнє, що б там не було.
Фото Владислава Мусієнка
Коментарі вимкнені.