Міську владу не цікавить думка тернополян

13 березня 2013 р. редакція “20 хвилин” провела Громадську раду на тему “Маршрутки: чи варто платити більше?”. Запрошені на дискусію представники міської влади так і не прийшли. Про те, що начальника управління транспорту Ігоря Мединського не буде на “круглому столі”, у редакції дізналися лише об 11.50 того ж дня, причому не від нього, а від керівника прес-служби мерії. Хоче попередньо повідомили, що він прийде на засідання. Мотивація, якщо коротко, така: “У міській раді вже провели власні громадські слухання з даної теми, тому не бачимо доцільності в участі у вашому засіданні”. Ось так…

– Те, що начальник управління транспорту ігнорував справжнє зібрання представників громади, свідчить, що міську владу наша думка, тобто думка тернополян, не цікавить, – вважає Степан Вадзюк. – Буде публікація в газеті, звіт – в Інтернеті, тож про їхню точку зору дізналися б відразу тисячі людей. Очевидно, владі цього не треба.

Наголошуємо, жодних “наїздів” на перевізників чи будь-кого іншого організатори Громадської ради, а також її учасники не планували. Просто у мерії провели громадське обговорення 28 лютого, об 11.00, тож, окрім водіїв і самих перевізників, на тому засіданні міг бути мало хто зі звичайних тернополян (Про комедію тривалістю понад дві години, або Як у Тернополі підвищення тарифів обговорювали можна прочитати ТУТ, – ред.). Відтак експерти, які є представниками громади, хотіли почути об’єктивну інформацію із перших уст. Власне, у тому, що атмосфера засідання не була ворожою, можна пересвідчитися, переглянувши відеозапис засідання.

– Їм надали можливість усе пояснити тернополянам, тому мене дивує, що влада цим шансом не скористалася, – додає Володимир Качановський. – Однак ми все одно хочемо отримати цю інформацію. Нехай вони тоді дадуть офіційну відповідь на адресу редакції.

Юрій Войтович запропонував подати у мерію окреме звернення – за підписами керівників громадських організацій, які брали участь у засіданні. Але поки що експерти погодилися із цим зачекати. Адже публікацію в газеті і навіть в Інтренеті, за законом, прирівнюють до інформаційного запиту.

ЗАПИТАННЯ

Відповіді на які запитання очікували почути тернополяни від Ігоря Мединського:

– зі скількома перевізниками уклала угоди міська рада;

– скільки автобусів мають перевізники, чи забезпечують наявність резервних машин;

– чи належно зберігають транспорт, коли він – не у рейсі (тобто чи є бокси, ангари тощо);

– хто перевіряє якість підготовки транспорту до роботи, в тому числі – чистоту у салонах;

– чи співпрацюють перевізники з психологами, як організовують кадрову роботу;

– чи є документ із підрахунками реальної вартості квитка, щоб підвести економічне обґрунтування для подорожчання проїзду;

– чому за підрахунками різних перевізників ціна квитка має бути від 2,75 до 3,40. Тобто, як вони рахували, якщо врешті погодилися на вартість проїзду у 2,50 грн.