Мороз і «тропіки» на автостанціях…

«Мороз, морозець щипає щічки» Так, співаємо дитячу пісеньку вже третій тиждень. Та коли градусник перетинає межу 25, то це вже справжній морозище. І тоді вже точно не до співів. Морози в Україні – не що інше, як каталізатор, що показує життя навколо таким, яким воно є. Шила ж в мішку не втаїш, от і маємо все «на лице», що відбувається.

Важливою проблемою, на яку відкрили очі морози, є «транспортне» питання. Скільки б градусів не було на термометрі, а громадський транспорт обслуговує пасажирів.

– Автобуси курсують по своїх маршрутах, як звичайно. Але бувають випадки, коли транспорт замерзає . Тоді відміняємо рейс… – пояснює касир приміської автостанції Гладка Марія Богданівна.

У залі очікування на приміській автостанції добрий десяток людей. Ніхто не сидить на холодних лавках, кожен гріється, як може : хтось підтанцьовує, хтось тупцює на місці. Вже за кілька хвилин перебування у цій без перебільшення морозильній камері холод пробирає до кісток.

– Мені додому їхати 50 кілометрів. Зв’язок непоганий, та на автостанцію завжди стараюся приїхати заздалегідь. Надворі мороз, тож вирішив погрітися і зайшов у приміщення автостанції, – розповідає Олег, студент ТНЕУ .- Але тут, бачу, перечекавши більше півгодини, можна добре змерзнути…

Анітрохи не жарко пасажирам і в залі очікування на міжміській автостанції. Отож, постає питання : на тротуари з підігрівом гроші є ( наприклад, на реконструкцію 120 метрів тротуару виділили 250 тисяч гривень, крім того сам підігрів також «потягнув» немаленьку суму), а чому не виділити кошти для утеплення приміщень автостанцій? Вікна, з яких аж дме холодом, вже не один рік потребують заміни…

Кожного дня десятки пасажирів зігріваються у холоднючому приміщенні автостанції хто як може і згадують незлим тихим словом тих, хто у теплих кабінетах забули виділити кошти на ремонт і утеплення залів очікування …Та ситому голодного не зрозуміти, як і тим, хто їздить на мерседесах не зрозуміти «любителів» громадського транспорту…

Світлана Чихарівська, ltdaily