Біженка-африканка запропонувала тернополянину зняти з її банківського рахунку кілька мільйонів

Листи та фотографії від африканки-біженки отримав на електронну пошту тернополянин. Чоловік так перейнявся її бідою, що хотів запросити на Україну та знайти роботу. Зрозумів, що зіткнувся з шахрайством, коли дівчина запропонувала йому зняти кілька мільйонів з її рахунку в англійському банку. Про це повідомляє 20 хвилин.

Дехто зі знайомих одразу сказав, що це – лохотрон. Але я щиро хотів допомогти дівчині-африканці, – каже тернополянин Володимир Романків. Листи від африканки-біженки чоловік отримав на скриньку через мережу Netlog.

“Мене зачепило те, що серед моїх віртуальних друзів буде дівчина з Африки. Було цікаво спілкуватися з нею, – розповідає тернополянин. – Припинив листування тільки через те, що вона запропонувала мені зняти кілька мільйонів доларів з її банківського рахунку”.

Дівчина на ім’я Крісті Аду Джонсон, яка народилася в Африці у Судані, раділа кожній вісточці з Тернополя, дякувала за розуміння та підтримку. “Я прошу Бога, щоб дати мені людину, яка є надійним, що заслуговують довіри, і Бог привів мене до вас” (цитуємо оригінал листа, – прим. ред). У своїх листах вона розповідала зворушливу історію власного життя, яка зачепила чоловіка. Згодом попросила захисту та довірила таємницю. Просила тернополянина перевести гроші, які залишив на її рахунку покійний батько.

“Я щиро перейнявся бідою Крісті. Деталі, які вона розповідала у своїх листах, не викликали у мене недовіри”, – зізнається чоловік.

Чоловік зареєстрований у декількох соціальних мережах. Спілкування з африканкою зав’язалося після того, як він виклав у Netlog фото із внучкою. Дівчина із захопленням прокоментувала ту фотографію та захотіла більше дізнатися про чоловіка, його життя, хобі та родину. У наступних листах африканка ділилася деталями із власного життя, минулого та теперішнього. “Я щиро співчував дівчині-сироті, яка в результаті громадянської війни втратила обох батьків, – продовжує чоловік. – Мені шкода було дівчини, яка потрапила у табір. Чув у новинах про те, як поводяться там із біженцями. Тому мав намір якось допомогти їй”.

Листи надходили українською мовою, у кінці листа все дублювалось ще англійською. “Українською написано кострубато, ймовірно, через перекладач в неті. Але в тих листах було багато деталей. Ось, для прикладу, цитую: “Мій покійний батько д-р Джонсон Аду був головою керуючого директора Industrial Company LTD в Khatroum і він був також особистим радником нашого колишнього глави держави, перш ніж заколотники напали на наш будинок один рановранці і вбили його з моєї мати Calaralin Аду, холоднокровно”, – читає пан Романків.

Дівчина скаржилась на погане ставлення до неї у таборі, просила захисту. Пропонувала зателефонувати до неї в Дакар до пастора, який підтримує та допомагає їй у таборі. “Телефонувати до пастора я не планував. А от запросити її до Тернополя думку мав, – зізнається чоловік. – Вона могла б тут знайти роботу. Наприклад, читати прогноз погоди на телебаченні. Було би гарно та екзотично”.

Окрім листів, Крісті надіслала кілька власних фото. “Коли я розглядав її знимки, подумав, що вона непогано виглядає – чисто та гарно одягнена, не як біженка. Хоча за цією думкою прийшла інша – така красуня заслуговує на краще життя”, – пригадує пан Романків.

Настороженість до слів Крісті у пана Романківа з’явилась тільки після того, як дівчина розповіла йому про 5,3 мільйона доларів, які лежать у одному з банків Великобританії. Туди їх поклав батько. “Назва банку, телефони, номер рахунку – все було в листі. Мені треба було тільки зв’язатися з банком та перевести всю суму на свій банківський рахунок”, – пояснює чоловік.

Дівчина пропонувала за цю послугу тернополянину 20% від загальної суми. “Мені пропонували стати мільйонером! За те, що я проявив співчуття та висловив бажання допомогти чужій людині! – каже, посміхаючись, чоловік. – Але чужих грошей я не хочу торкатися”.

Якийсь час пан Романків ще обмірковував, як дівчині допомогти – запропонувати допомогу юриста. Однак через п’ять днів на скриньку прийшов лист, але вже від іншої біженки Рейчел. Її батьків також вбили під час погромів на батьківщині, вона мучиться у таборі для біженців у Дакарі, нікого з родичів не має, довіряє тільки йому та пастору в таборі. У листі було фото африканки.

“Тільки після цього листа я зрозумів, що все це – справжнє шахрайство, – ділиться висновком чоловік. – Думаю, над листами добре попрацював психолог, щоб вони викликали жалість, співчуття та довіру в таких, як я”.

Схем виманювання грошей – десятки, зауважують тернопільські правоохоронці. Однак шахраї щоразу вдаються до нових. При цьому часто роблять ставку на почуття людини – викликають співчуття, жаль, бажання допомогти. Однак за різними схемами стоїть одне – прагнення виманити чужі гроші. “Коли справа доходить до грошей, треба задуматись. Не поспішайте робити поспішних кроків, – радить начальник відділу зв’язків із громадськістю обласної міліції Петро Колісник”.

Схема інтернет-шахрайства із африканськими біженцями для Тернополя нова. Заяв від постраждалих у міліції досі не було, каже пан Колісник. “Нещодавно міліціонери розслідували декілька мобільних шахрайств, – продовжує правоохоронець. – А от про шахраїв з Африки… Треба, щоб людина звернулася до нас із заявою”.

Одним із найпоширеніших видів шахрайства на Тернопільщині є мобільні махінації. Шахраї видурюють гроші, повідомляючи неприємні історії, які сталися із родичами. “За невеликий період часу сталося два подібних випадки мобільного шахрайства. Одна жінка повірила аферистам та перерахувала на рахунок мобільного 5000 гривень, інша – 1400”, – розповідає пан Колісник.

Шахраї повідомляли матері про нещастя, яке трапилося з її сином. Мовляв, його затримали за хуліганські дії – побився та розтрощив чужий ноутбук. Інший “благодійник” також обіцяв посприяти матері в тому, щоб син не мав проблем із законом. “Хлопці не були причетними до кримінальних справ. Однак шахраям вдалося за допомогою психологічного тиску виманити у жінок гроші”, – каже чоловік.

Незважаючи на нові схеми, до яких вдаються шахраї, правоохоронці радять не довіряти чужим людям, а також не вирішувати фінансові пропозиції із незнайомими особами.