Двоє беззахисних жінок стали жертвами депутата-грабіжника

У біографії молодого чоловіка не було жодного рядка, що давав би підставу згадувати про «золоті верби». За ним вони таки не росли. Навіть дуже навпаки: про нього відгукувалися тільки позитивно. Свого часу земляки навіть довірили йому мандат депутата сільради. Й особисте життя складалося. Принаймні став сімейним чоловіком, батьком дитини. Замешкав у обласному центрі. Торішньої ж зими несподівано проросла «золота верба»…

Спробувати себе в грабіжницькому ремеслі, як свідчать матеріали кримінальної справи, 23-річний чоловік вирішив грудневої ночі, коли до двадцять четвертої залишалося приблизно півгодини. В той час з під’їзду багатоповерхівки вийшла дівчина. Зупинилася, очікуючи таксі. З хвилини на хвилину машина мала під’їхати, але замість шурхоту коліс почула чиїсь кроки. До неї, як розповіла в суді, наблизився якийсь молодик. Він голосно лаявся. Обізвав нецензурно і її. Дівчина витягла з кишені мобільний. Зателефонувати нікуди не встигла, бо незнайомець схопив її за руку і наказав не «бавитися» мобільником. У ту ж мить відчула, що він тягне її сумочку до себе. Інстинктивно, опираючись чужій силі, міцніше стиснула пальцями ручку. Почала гукати на поміч. Тоді молодик обхопив її за шию і різко рвонув сумочку з дівочих рук. Не втримала, відпустила…

Грудневий «ривок» був першим, але не єдиним. Через тиждень, на початку цьогорічного січня, молодий чоловік повторив «полювання» на жіночу сумочку. Того разу діяв у іншому мікрорайоні обласного центру.

…Перейшовши дорогу, молода жінка прямувала додому. Обминала територію дитячого садочка, як почула, що хтось наближається. Не оглядалася і нічого поганого не сподівалася. Раптом хтось сильно рвонув її сумочку. Тільки встигла ойкнути. А незнайомець уже кудись відбіг…

Що ж найшло на молодого чоловіка, котрий раптом почав пробувати себе на роль «гоп-стопника»? До ладу він і сам не зумів пояснити. Зате від злочинів не «відхрещувався» ні під час спілкування зі слідчим, ані в судовому залі. Постійно повторював, що визнає вину і щиро кається.

Дії молодого тернополянина кваліфікували за статтею 186 КК — відкрите викрадення чужого майна, тобто грабунок, поєднаний з насильством, яке не було небезпечним для життя і здоров’я потерпілого, але скоєний повторно. Довелося б засудженому за «ривкові витівки» відбути в колонії чотири з половиною роки, якби «не сукупність пом’якшувальних обставин», серед яких і колишня добра репутація. Пляма на ній залишилася принаймні на найближчі два з половиною роки — такий іспитовий термін встановив екс-депутату сільради суд.

Петро Колісник, ВЗГ УМВС України в Тернопільській області