Наступ на українську церкву

Неканонічний Московський патріархат веде шалений і ганебний наступ на знищення канонічного Київського патріархату. Все це робиться під керівництвом московського патріарха Кирила (Гундяєва). Та це й не дивина, він же недавній кагебіст, а в Україну приїжджає як колишній імперський міністр пропаганди з метою розколу Української церкви. А таке діється через те, що нинішня влада (хіба вона українська?) потурає цьому, визнає лише одну церкву — Московського патріархату, яка веде руйнівну політику щодо церкви Київського патріархату, УГКЦ, Української автокефальної православної церкви.

Наші віряни все це добре бачать, навіть ті люди, яких не дуже цікавить церковне життя, помітили, що глава держави Віктор Янукович з великим пієтетом і почестями зустрічає Московського патріарха Кирила, тим самим демонстративно нехтує Українською церквою, яку заснували на Русі (Україні) велика княгиня Ольга та її внук Володимир. Про Московське князівство, а тим паче про Московський патріархат тоді й чутки не було. На місці теперішньої Москви у той час ще жаби квакали. Більше ніж через півтора століття після хрещення Русі з’явилася перша згадка про Москву, а про Московський патріархат — через 500 років.

Не буду нагадувати, як російський царизм розтоптав Українську церкву, про це всі знають. Звернути увагу на недавні події, які сталися 27-28 липня 2010 року, коли правоохоронці перешкоджали приїзду віруючих Київського патріархату на святкування хрещення Київської Русі. Який парадокс: співвітчизникам у власній державі не давали можливості помолитися у святих місцях.

А яка ганьба твориться сьогодні з боку церкви Московського патріархату! Її священики вдаються до захоплення українських церков Київського патріархату, каплиць, застосовують навіть фізичне насилля до священиків КП.

Президент Віктор Ющенко визнавав усі релігійні конфесії, на святкуванні визначних дат України поряд з ним стояли представники всіх конфесій. За правління Януковича все змінилося. Він визнає тільки Московський патріархат. Тому і не дивно, що його нібито за видатну діяльність із зміцнення єдності православних народів, за утвердження і просування християнських цінностей у житті суспільства Патріарх Кирило удостоїв премії патріарха Алексія ІІ та грошової винагороди в 50 тисяч доларів.

Тенденційність процесу «коронації» Московського патріархату на царювання в Україні підтверджує і такий нетактовний факт. Представники УПЦ МП розіслали Україною листи з «апокаліптичними» попередженнями. Мовляв, у церквах відспівують та поминають небіжчиків «особи, які видають себе за священнослужителів української церкви». І далі: «усі чини і таїнства, звершені ними, вважаються недійсними». Це ж виходить тепер у Києві, на Банковій, вирішуватимуть за нас, в якого Бога нам вірити? І за Бога — кого до раю пускати, кого в пекло? Це вже навіть не порушення основного принципу демократії — свободи віросповідання, не дискримінація за релігійною ознакою, а елементарна, вибачте, дурість.

З цього приводу синод УПЦ Київського патріархату зреагував на відверту неправду і прийняв відкрите звернення до Президента Віктора Януковича, в якому, зокрема, йдеться: «Окремі віяння розвитку державно-церковних стосунків в Україні викликають стурбованість, провокують порушення прав віруючих і є причиною посилення міжконфесійної напруги, що може вилитися у відверте протистояння». Я сумніваюся, що Віктор Янукович зреагує на цього листа, так як це було не раз.

Відреагували на такі дії московської церкви окремі депутати Верховної Ради від фракції «НУ-НС» та БЮТ «Батьківщина» і позафракційні (всього 50 осіб). Вони просять Президента припинити дискримінацію з боку влади церков, зокрема, Київського патріархату: «Ми народні депутати України, — зазначають вони, — глибоко стурбовані підтримкою Вами як главою Української держави, а також очолюваної Вами влади тільки однієї релігійної організації — Української православної церкви, що в підпорядкуванні Московського патріархату (УПЦ МП). При цьому всупереч нормам Конституції та законів України інші релігійні організації, що об’єднують мільйони українців, зазнають демонстративної зневаги і дискримінації з боку влади».

Ще один ганебний випадок стався в Києві. Столична влада проігнорувала депутатське прохання про надання допомоги у будівництві патріаршого собору УГКЦ, зате виділила 11 мільйонів гривень на спорудження кафедрального собору УПЦ МП. А коли один із депутатів вніс пропозицію, щоб виділити 5,5 мільйона гривень на завершення патріаршого собору УГКЦ, який будується вже майже десять років за принципом «зі світу по нитці», то секретар Київської міської ради Олесь Довгий відмовився поставити це питання на голосування.

Народні депутати просять припинити будь-які спроби влади як шляхом змін законодавства, так і через конкретні дискримінаційні дії виконавчої влади на центральному та місцевому рівнях «створювати штучні преференції тільки для однієї релігійної організації».

Хочу вірити, що українці — не раби, від яких нічого не залежить. Сподіваюсь, що в українського народу — нащадків козаків, відновиться почуття честі і смак до волі, правда переможе. Хай нам Бог допоможе!