Почім у 2011-му відмінний атестат для випускника

У провiнцiї за атестат iз 10-12 балами просять 2 тисячi гривень, а в столицi “здирають” 3 тисячi доларiв

У школах – ажiотаж! Через тиждень одинадцятикласникам видадуть атестати про загальну середню освiту, тож турботливi батьки поспiшають залагодити деякi проблеми…

Днями я стала свiдком розмови двох матусь випускникiв у шкiльному коридорi. “Сто баксiв за якусь там хiмiю, – голосно обурювалась одна. – Це ж здирництво!”. Друга кивала головою, погоджувалась, що “хiмiчка геть знахабнiла”, але виходу немає – одна-єдина оцiнка може попсувати дитинi атестат, тож легше заплатити, аби не було проблем. Мовляв, що вдiєш, коли платять усi…

За таких умов, прогнозують експерти, у бiльшостi цьогорiчних випускникiв оцiнки в атестатах будуть на диво високими, а кiлькiсть медалiстiв стане рекордною за всi роки незалежної України. “Експрес” запросив фахiвцiв обговорити цю проблему.

Куди не плюнь – медалiст

– Минулого року за три мiсяцi до початку ЗНО абiтурiєнтiв повiдомили, що до уваги братимуть ще й узагальнений бал атестата. Чому цю практику зберегли?

П. Полянський, директор Центру освiтнього монiторингу, екс-заступник мiнiстра освiти:

– За попереднього мiнiстра освiти ЗНО справдi було незалежним за своєю суттю, хоча й не без грiха. Потрiбно було цю схему вдосконалити, посилити контроль.

Але нова команда полiтикiв i чиновникiв вiд освiти не зацiкавлена в об’єктивностi. Їхня б воля – ЗНО скасували б узагалi. Але ж 80% громадян України незалежне тестування пiдтримують! От i вирiшили дiяти нишком: до Закону “Про вищу освiту” внесли купу поправок, найнищiвнiшою з яких стало врахування середнього бала шкiльного атестата. Одне слово, зробили все для того, щоб значення ЗНО було знiвельовано.

I. Совсун, керiвник освiтнiх програм Центру дослiджень суспiльства:

– Вдумайтесь у числа. У 2008 роцi (це був перший рiк вступу лише за результатами ЗНО) в Українi отримали золотi медалi 20 тисяч 220 одинадцятикласникiв. Крiм престижу, цi вiдзнаки не давали жодних пiльг. I вже наступного 2009 року медалiстiв стало втричi (!) менше – лише 7 тисяч 40 осiб. А от у 2010 роцi, коли почали враховувати середнiй бал атестата, кiлькiсть медалiстiв рiзко зросла на третину – до 10 тисяч 855 осiб.

I це при тому, що загальна кiлькiсть випускникiв суттєво зменшилась, а про нововведення стало вiдомо лише за три мiсяцi до початку вступної кампанiї. Все куплено…

П. Полянський:

– Не здивуюсь, якщо ми побачимо в бiльшостi наших випускникiв 180 – 200 середнiх балiв в атестатi. Якщо порiвняти навчальний процес зi спортивними змаганнями зi стрiльби, то ось що вийде.

Шкiльний атестат – це такi собi домашнi змагання, де бали рахують свої тренери. А ЗНО – незалежний чемпiонат у масштабах країни, тут нiчого не пiдправиш. Тож матимемо ми випускникiв, якi вдома стрiляють у самi “десятки” i “дванадцятки”, а на чемпiонатi раптом стають короткозорими та криворукими… I хiба доведеш, що вдома дитина просто дiрявила мiшенi цвяхами за певнi презенти тренерам?

Коньяком i цукерками вже не обiйдешся

– Скiльки сьогоднi коштують десятки i дванадцятки в атестатах?

Л. Оробець, голова пiдкомiтету з питань базової освiти у ВР:

– Усе залежить вiд рiвня школи й апетитiв освiтян. Ми зафiксували випадок, коли в черкаськiй школi за “десятковий” атестат учень заплатив двi тисячi гривень. А в столицi “вiддячують” двома-трьома тисячами доларiв. Час вiд часу в пресi з’являються повiдомлення про затримання на хабарах директорiв шкiл: в Одесi з одинадцятикласника вимагали 600 доларiв, у

Чернiговi – тисячу доларiв…

I. Совсун:– Найгiрше, що випадки, якi набули розголосу, є поодинокими.

Нiхто не зацiкавлений у тому, аби хабарника пiймали на гарячому: нi батьки, нi освiтяни. Врештi, схеми “подяки” можуть бути дуже рiзними, навiть законними. Скажiмо, батьки “скидаються” у фонд школи по двi тисячi гривень i купують для навчального закладу комп’ютери, роблять ремонт. Директор, чию школу фiнансують на 5% вiд реальних потреб, перебуває в ейфорiї! Звiсно, вiн пояснить своїм пiдлеглим, що такi гарнi випускники потребують лояльного ставлення. Як результат, оцiнки в атестатi у кожного учня зростуть на кiлька балiв.

– Невже торгiвлю шкiльними оцiнками не можна якось контролювати?

Л. Оробець:

– Легко! Треба просто порiвняти бали атестата i результати ЗНО, все одразу стане на свої мiсця. Проте такий аналiз можливий уже по завершеннi вступної кампанiї. Але ж пiзно, потяг рушив – тi, хто мав вступити, уже вступили.

– До речi, такий аналiз минулорiчної кампанiї у мiнiстерствi вже провели. I повiдомили, що по всiй Українi лише… 14 шкiл у двох областях перевiрять щодо невiдповiдностi результатiв ЗНО та оцiнок у атестатах, а загалом бали збiгаються аж на 99%. Ви вiрите цьому?

I. Совсун:

– Технiчнi нюанси дають можливiсть соцiологам манiпулювати числами як зручно. Очевидно, мiнiстровi подали викладку, яка дозволила зробити такий оптимiстичний висновок. Дали б iншу – i результат виявився б кардинально протилежним.

Минулого року ми сигналiзували у мiнiстерство про те, що у березнi-травнi продаж класних журналiв рiзко зрiс – на 40%. Це абсурд, їх узагалi нiхто нiколи не купує навеснi, хiба що в поодиноких випадках, коли журнал пошкоджено.

Висновок один: їх масово переписували, виправляючи оцiнки. Але у мiнiстерствi з нас публiчно посмiялися, пан Табачник сказав, що все це “больной брєд”. Хоча можна було провести офiцiйну перевiрку i довести, що у 40% шкiл учнiв отримали завищенi бали. Але на це заплющили очi. А отже, це комусь потрiбно.

I фiзик, i лiрик, i спортсмен

– Коли у мiнiстерствi вирiшили враховувати пiд час вступу шкiльний атестат, то аргументували це турботою про вчителя. Мовляв, старшокласники геть знахабнiли, на уроки не ходять, тiльки в репетиторiв вчаться. Чи змiнилося щось за рiк?

В. Громовий, голова координацiйної ради Асоцiацiї лiдерiв освiти України:

– Нiчого i не могло б змiнитися. Учнi й далi завойовують для школи перемоги на предметних олiмпiадах, до яких їх готують репетитори. Вони й далi прогулюють “непотрiбнi” уроки, вiдвiдуючи лише тi, де або вчать добре, або педагог принциповий.

Нам iз року в рiк обiцяють “вузьку спецiалiзацiю” в загальноосвiтнiх школах, але все залишається по-старому. Але ж украй рiдко трапляється, що людина може бути i фiзиком, i лiриком, i спортсменом водночас. Скажiмо, у програмi з фiзики за 11 клас багато такого матерiалу, який у Європi вивчають на 2-му курсi технiчних вишiв. Чи здатна це осягнути дiвчина, яка збирається вивчитися, скажiмо, на дизайнера одягу?

Якби у старших класах дiтям дали можливiсть формувати iндивiдуальне освiтнє меню, репетиторство стало б непотрiбним. I хабарi теж. За бажання можна створити ефективну всенародну освiтню систему. А у нас як виходить? Українському випускниковi потрiбно написати два-три тести ЗНО, i батьки розумiють, що краще найняти з цих предметiв репетиторiв. А решту пристойних оцiнок легше “здобути за домовленiстю”. Ми можемо нарiкати на вчителiв-хабарникiв, ми можемо дорiкати батькам, але, по сутi, i тих, й iнших поставили в такi умови, що без “домовляння по-людському” не обiйдешся.

П. Полянський:

– Найгiрше, що вiд торгiвлi оцiнками у школах потерпають хорошi i принциповi вчителi. Ви гадаєте, кожен, хто завищить оцiнку, отримає “подарунок”? Нi! Повертається “епоха телефонних дзвiнкiв”, що була за часiв СРСР. Грошовитому татусевi легше домовитися не з конкретним педагогом, а з директором або, ще краще, чиновником з управлiння освiти. Один дзвiнок “згори” – i ти намалюєш телепневi в атестатi той бал, який вiд тебе вимагають. Або розпрощаєшся з роботою.

Iрина ЛЬВОВА