Прочани у Зарваниці довіряють свої мрії монаху. Мрії, запевняють, збуваються

У капличку в Зарваниці, де ще в 13 столітті, за переказом, з’явилась київському монахові Матір Божа з Дитям на руках, тисячі прочан кидають свої записані на папері бажання. Люди вірять – монах, який навколішки молиться до образу Богородиці, їх здійснює, пише TV4

Свою нинішню назву Зарваниця отримала у тисяча двісті сороковому році. Народні перекази історію виникнення села пов’язують із появою чудотворної ікони київському ченцеві. Рятуючись від монголо-татар, він потрапив на Поділля. Виснажений дорогою, монах молився і благав заступництва Богородиці. Заснув і побачив уві сні Пречисту Діву Марію з Дитятком Ісусом та двома ангелами. Прокинувшись, ченець помітив серед долини джерело, а над ним – ікону Богородиці з Дитятком Ісусом на руках. Вражений, він упав на коліна і молився, омиваючи свої рани. На честь цього дива в одній із печер монах збудував келію і встановив там чудотворну ікону. А місце, де «зарвав» його сон, назвав Зарваницею. Прочанка Анна Дем’янюк пам’ятає Зарваницю ще за часів, коли греко-католицька церква була у підпіллі. Саме тоді жінка допомогала багатьом людям добратися до Марійського духовного центру.

Анна ДЕМ’ЯНЮК прочанка каже: «У лісі правили священики, так була жінка старенька, вона вже давно померла, але вона все нас стрічала, і вчила дівчаток. Я пригортала всіх прочан, ще на разі за часів підпілля. Сюди приходила, ще тоді, коли моста не було. А був такий дерев’яний мостик, що по ньому лиш по двоє людей переходило. То вже роки пройшли, як я сюди ходила»

Зараз на місці, де у тринадцятому столітті об’явилась київському монахові Матір Божа з Дитям на руках, є скляна капличка, у якій монах навколішки молиться до Богородиці. А прочани через невеличикий отвір у дверях кидають у капличку папірці зі своїми проханнями до Божої Матері.

Люба МЕЛЬНИК прочанка: «Ми загадуємо бажання монахові. Ми довіряємо йому найбільш потаємні та сокровенні бажання. Переважно бажання збувають ті, які є від душі, і ті, які є не матеріальними. Хоча, думаю, якщо захотіти чогось і матеріального, воно теж збудеться»

отець Андрій ШАЛАЙ священик Марійського духовного центру в Зарваниці: «Відносно прохань, які пишуть біля монаха, це є ініціатива людська, не наша. Люди пишуть прохання з вірою про зцілення і отримують це зцілення. Але тут відіграє велике значення – наша віра. Віра в Бога, віра в те, що Бог рятує нас, зціляє, скріпляє, дає нам можливість розвиватися як духовно, так і матеріально»

Атмосфера в Зарваниці, особлива опіка Матері Божої, молитви гуртують навколо себе людей з України та з-за кордону. Після кожної прощі, зізнаються прочани, починається наче новий час, і кожен це відчуває, повертаючись додому.