Тернополяни не поважають лікарів, бо довіряють… Інтернету?

The Daily Telegraph опублікував статтю “50 речей, що зникли в епоху Інтернету”, яка вразила британську аудиторію – декілька сотень коментарів та сотні листів надійшло у редакцію після цього матеріалу. Подаємо 28 найголовніших речей.

В епоху Інтернету ми втратили:

1. Мистецтво ввічливої незгоди

У мережі безліч матеріалів про те, як треба ввічливо і делікатно дискутувати, тим не менш збільшення майданчиків для обговорення призводить до загального загострення тону діалогу. Бажання викрити і викрити опонента перевищує будь-які відомі норми.

2. Прослуховування дисків та альбомів цілком

Світ Інтернету – це царство фрагмента: одного відео з YouTube, однієї пісні, одного фрагмента з фільму. Почавши слухати пісні одного виконавця, ми миттєво перемикаємося на іншого.

3. Пунктуальність

До появи мобільних телефонів доводилося бути пунктуальним. Сьогодні зустріч можна затримати, відкласти, та й взагалі скасувати в самий останній момент. Втрати епохи.

4. Паперові телефонні довідники

Навіщо вони, якщо вся контактна інформація вивішена на сайті – на відстані кількох кліків мишкою?

5. Наручний годинник

Діставати мобільник кожного разу не дуже зручно, зате все більше функцій він в собі поєднує – виходить економія електронних приладів.

6. Паперові листи

Якщо ви не перебуваєте в спеціальному клубі, де учасники пишуть один одному листа, то коли ви останній раз отримували паперовий лист від одного? У минулому столітті?

7. Пам’ять

Навіщо зберігати в ній щось, якщо “все знайдеться за Гуглом”?

8. Результати спортивної гри на наступний день

Коли останній раз ви купували газету, щоб дізнатися, хто виграв у тому важливому чемпіонаті? Напевно, відразу ж у новинах в Інтернеті всі подивилися, не встиг матч закінчиться.

9. Запам’ятовування телефонних номерів

Ми пам’ятали десятки, ми знали кілька технологій для швидкого запам’ятовування, тепер – вбив у контакт-лист телефону і пам’ятати нічого не треба.  Якщо не втратиш телефон або не розмагнітиться сім-карта. Але хто з нас про це думає? А ті, хто думають, вчасно синхронізують телефон і комп’ютер.

10. Повага до лікарів та інших професіоналів

Прочитавши всі статті на всіх сайтах і спільнотах, вивчивши по блогах всю інформацію про поліклініці чи лікарні, ми приходимо до лікаря, щоб з усією відповідальністю оголосити йому про свій діагноз і спосіб лікування. Йому залишиться тільки погодитися, хіба ми прислухаємося до його думки?

11. Повага до істориків та наукових працівників

Будь-якого історика ми готові заткнути за пояс, якщо під рукою є Вікіпедія.

12. Повага до священиків

Авторитет священика для досвідченого інтернетчика – теж не завжди вже авторитет, озброївшись православною пошуковою системою, можна швидко пояснити будь-якому батюшці, як сильно він помиляється і неправильно проповідує.

13. Знання географії

GPS і Інтернет-карти повністю звільнили нас від необхідності запам’ятовування вулиці, дороги, маршрути поки є електрика і вони працюють – загубитися складно.

14. Конфіденційність

Наша пошта прочитується. Нехай і роботом, вирішальним, яку рекламу краще поставити на нашу сторінку, але в якийсь момент робот перестане бути роботом, ми навряд чи дізнаємося.

15. Самотність

Спробуйте відключити мобільний телефон і Інтернет і побути два-три дні з сім’єю. Включивши телефон і комп’ютер назад, ви побачите, що вас вже мало не з міліцією розшукують.

16. Концентрація

Скільки хвилин поспіль ви можете працювати, не відволікаючись на Вконтакте, однокласники, пошту, жж-стрічку або новини?

17. Довідкові сторінки в паперових щоденниках

міри довжин і ваг, різниця в часі і коди міст – напевно, якщо ми і заглядаємо на ці сторінки, то тільки якщо зовсім вже стало нічого читати.

18. Обід

Нормальний обід. Ми їмо похапцем за робочим комп’ютерів, під час відпочинку та перегляду неробочих сайтів.

19. Вільні вечори

Це було давно – повечеряти, пройтися прогулятися, почитати книжечку. Зараз треба терміново доробити одне, інше, і втоми як би і нема години до другої ночі, її відчуваєш, коли сідаєш попрацювати з документами та книгами, монітор або включена пошта створюють ілюзію другого дихання. Чому ілюзія – це ми відчуваємо на ранок.

20. Кілька годин сну

Ті самі, які ми протягом дня витратили на Інтернет-бої і читання всього підряд без розбору.

21. Уміння працювати з паперовою книгою

Щоправда, коли читаєш книгу, не вистачає гіперпосилань, а головне – пошуку у книзі?

22. Читання серйозної літератури

Просидіти цілий день на історичному або православному форумі, кидаючись один в одного вишуканими в мережі цитатами – зовсім не те ж саме, що вдумливо почитати серйозну книгу з відповідної тематики. А ілюзія створюється просто.

23. Почуття

У перші місяці роботи в Інтернеті кожне повідомлення про хворого або покинуту дитину займало розум, думки, почуття. А потім виробляється імунітет і тільки самі небайдужий і щиро не розтратив статті про допомогу, думаючи, що всім не допоможеш. Раніше достатньо було просто фактів, сьогодні, щоб спонукати народ здати кров або зібрати гроші, потрібно докласти усю журналістську майстерність.

24. Допомога

Допомагають як і раніше деякі. І нечасто. Зате свою совість можна так легко заспокоїти, просто переслав повідомлення, додавши до нього три знаки оклику. Інформаційна підтримка – річ, звичайно, важлива, але якщо всі будуть обмежуватися передруком, хто ж буде допомагати?

25. Відповідальність

Як просто відсунути свої обов’язки на примхи віртуальним проблем – в процесі приготування обіду піти читати форум, замість занять з дітьми сидіти на YouTube, замість того, щоб допомогти дружині по будинку, робити вигляд, що страшно зайнятий роботою. З іншого боку, відповідальності мережевої у нас не більше – пообіцяв комусь допомогти, можна і не стримати обіцянку.

26. Терплячість

Це раніше лист писався довго і вдумливо, іноді кілька днів, потім чекали відповіді кілька тижнів. Сьогодні легкий помах пальцями, і всі ті слова, про які ми пошкодуємо вже через півгодини понеслися в кіберпростір зі швидкістю Інтернет-каналу.

27. Спокій

Безсумнівна перевага мобільного телефону в тому, що завжди можна зателефонувати близькій людині, дитині, і перевірити чи все в порядку. Раніше, наприклад, запізниться дитина зі школи, мама з розуму сходить, де ж шукати, куди бігти. Але проблема вирішена лише частково – як часто бувало, що ви в сотий раз набираєте номер, щоб почути: “Абонент тимчасово недоступний” “Апарат абонента вимкнений”. Що краще – не знати нічого взагалі або чути таку автоматичну відповідь?

28. Усна передача досвіду

Коли нам потрібен рецепт святкового блюда або зламалася пральна машина, ми звертаємося за порадою до старшого покоління або набираємо потрібний запит в інтернеті?

Поки це все. У більшості пунктів, безсумнівно, плюсів в рази, в сотні разів більше, ніж мінусів. Але про втрачений час теж треба пам’ятати.

Людмила Тацюк

-1 thoughts on “Тернополяни не поважають лікарів, бо довіряють… Інтернету?

  • 09:16 | 6.04.2011 о 09:16
    Permalink

    ДО ЧОГО ТУТ ТЕРНОПОЛЯНИ!??

  • 11:11 | 6.04.2011 о 11:11
    Permalink

    Вони також залежні від інету)

Коментарі вимкнені.