У Вишнівецькому палаці на Тернопіллі відкриють оновлену дзеркальну кімнату

– Князі мали кращі фінансові можливості, аніж ми тепер, – каже науковий співробітник національного заповідника “Замки Тернопілля” Любов Шиян. – Останній із князів Вишневецьких, Михайло-Сервацій, був одним із найбагатших у Європі… Думаю, відтворити резиденцію Вишневецьких – обов’язок українців. Вона працювала б на імідж всієї держави.

Палац Вишневецьких, що неподалік Збаража, мають відновити до 20-ї річниці Незалежності. Плани науковців грандіозні — вони хочуть повернути князівську резиденцію до того стану, який вона мала у свої найкращі часи, тобто прагнуть відновити всю тамтешню красу. Коштів на це не вистачає. Щоб завершити реставраційні роботи та наповнити зали цінними експонатами — шукають меценатів та інвесторів. Фахівці кажуть, комплекс у Вишнівці потребує цілісної реставрації, а не фрагментарної. Зокрема, йдеться про відновлення інтер’єрів палацу, що були візитівкою замку.

Нагадаємо, реконструкцію палацу розпочали більше п’яти років тому, після створення національного заповіднику. Нині родовий маєток Вишневецьких – філіал музею-заповідника “Замки Тернопілля”. Хоча раніше там “жили” кілька державних структур — училище, кінотеатр, будинок культури, бібліотека, навіть невелика фабрика. У планах – спорудження музею художника Івана Марчука та готельно-відпочинкового комплексу.

Колекції — по всьому світу

Якщо раніше Вишнівець називали “маленьким Версалем”, тепер це селище зазвичай приваблює туристів не пишністю залів палацу та багатством експозицій, а містичними легендами, пов’язаними із долями людей, які мали прізвище Вишневецькі. Через те, що “біографія” цієї місцини тісно пов’язана із історією Польщі, туди дуже полюбляють приїздити туристи з цієї країни.

– Кілька разів на рік я приїжджаю туди, щоб прогулятися парком і зробити ескізи для картин. До речі, там легко себе уявити панночкою в ажурній сукенці, – посміхається тернополянка Ірина Положій. – Дуже часто натрапляю на групи поляків. Вони приїздять, аби познайомитися із батькiвщиною князя Яреми Вишневецького, нащадка Байди. Він свого часу прийняв католицтво та воював проти Богдана Хмельницького.

Численні колекції цінностей, які колись прикрашали замок Вишневецьких, розпорошені по цілому світі.

– Більше двох століть — із середини XVIII до кінця XX-го – палац був одним із найбільших музеїв Центральної та Східної Європи, – додає Любов Шиян. – Його колекції просто вражають!

Галерея живопису, за її словами, складалася із 3,5 тисяч полотен. Там було 600 портретів, серед яких – знамениті зображення родини Вишневецьких. Вони сьогодні, зауважує науковець, прикрашають резиденцію президента України у Києві.

– Із князівських книгозбірень сформували першу громадську бібліотеку. Сьогодні це – Національна бібліотека ім. Вернадського, – продовжує пані Шиян.

Фахівці вже сумніваються, що під один дахом їм вдасться зібрати всі картини, зброю, порцеляну та інші коштовні речі роду Вишневецьких.

– Наша мета — відтворити палац таким, яким він був у свій “золотий” вік. Адже його надзвичайні інтер’єри колись слугували взірцем для інших палаців не тільки Волині, а й Російської імперії, – пояснює науковець.

Відкриють дзеркальну кімнату

У палаці наразі впорядкували центральну будівлю, відтворили площу. Її “розбивку” виконали відповідно до того, якою вона була у XVIII ст. Також оновили фасад будівлі.

– Однак ми не можемо відтворити меблі та інші елементи інтер’єру. Щоб наповнити зали, треба співпрацювати з іншими музеями, використовувати їхні фонди на договірній основі, – додає пані Шиян.

На першому поверсі палацу встановили вікна, провели освітлення, облаштували опалення, здійснили внутрішні оздоблювальні роботи. У День незалежності, тобто 24 серпня планують відкрити відреставрований дзеркальний зал. Фахівці відновили її первісне планування, поштукатурили приміщення. До того ж, уже розчистили підвали. Тепер взялися за інтер’єри.

– Це один із найкращих і найпрезентабельніших залів. Ним колись ходили відомі люди. Зустрічали тут навіть європейських монархів, – продовжує науковець.

На стінах дзеркальної зали — імітація вікон у вигляді дзеркал. Цього вимагала мода XVIII ст. Від дзеркал зал видавався вдвічі більшим. Позолочене різьблення відбивалося у дзеркалах , і це створювало особливу пишність, описує пані Шиян.

– Палац у Вишнівці не закривали для відвідувачів навіть тоді, коли тривали реставраційні роботи. Хіба що – узимку, коли штукатурили стіни, – додає науковець.

 

Мріють про пам’ятник Байді, музей і готель

Грандіозні плани щодо популяризації палацу у Вишнівці має влада та дирекція Національного заповідника, до складу якого входить і князівська резиденція.

– Шукаємо інвесторів, які облаштували б кілька кімнат під готель, – каже директор заповідника “Замки Тернопілля” Анатолій Маціпура.

Натомість губернатор Валентин Хоптян пропонує перед палацом спорудити пам’ятник Байді Вишневецькому. Серед інших ідей — відкриття музею та майстерні нашого відомого земляка Івана Марчука. Художник уже дав на це попередню згоду. Планується, що музей облаштують у дзеркальній залі палацу. Митець зможе там мати кімнату для проживання та зустрічатися із учнями, наголошує пан Маціпура, – пише газета “20 хвилин”.