“Під моїм командуванням не загинув жоден солдат”. Історія кіборга з Тернополя

Юрій Заблоцький – один із тих, хто захищав Донецький аеропорт. Його боротьба за Україну розпочалася на Майдані під час Революції Гідності.

“Я не наважувався підійти до автобуса й сісти. Мені соромно було перед моїм другом, який сідав в автобус. Я сів з ним і поїхав”.

На схід Заблоцький поїхав у складі Добровольчого українського корпусу.

“У моєму віці на війну я міг потрапити тільки добровольцем. Я обрав ДУК “Правого сектора”. Пізніше я очолив роту вогневої підтримки і 1820 днів був на війні”, – каже Заблоцький.

У Юрія є побратим Ігор Войцехівський, з яким товаришує 35 років.

“У нас був такий постулат біблійний – нема більшого вияву любові, ніж віддати життя за ближнього свого. Це нас підтримувало, скріпляло, коли було важко, ми спілкувалися один з одним. Коли потрапили в добровольчий підрозділ, було страшно. Ми забирали перших загиблих, молодих хлопців, відправляли додому”, – розповів ветеран російсько-української війни Ігор Войцехівський.

Речі, привезені з війни, вони передали в Музей національно-визвольної боротьби Тернопільщини. Серед них є колекція шевронів та технічні карти.

“Ми передали технічну карту, на неї в ДАПі наносили позначки. Це була єдина ламінована карта, яка не мокла. Вона була в старому, в новому терміналах, вона була у вежі”, – каже Заблоцький.

Кіборг має лист, який йому надіслала королева Великобританії.

“У 2014 році на українських позиціях біля Донецька з’явилися флісові светри, теплі – це форма поштарів королівської пошти Великобританії. І я надіслав листа до королеви Великобританії, що вона дуже добре дбає про поштовиків, що їхні речі використовуються в таких гарячих точках. Тоді від королеви Великобританії мені як командиру мінометного підрозділу прийшов лист. Вона побажала нам перемоги у війні з Росією”.

За словами Юрія Заблоцького, під його командуванням не загинув жоден солдат.

Джерело: Суспільне