Про тернопільського татка, який любив забави та все життя вечеряв не пізніше п’ятої години

Мій татко (Онуфрій Саїк, 1882 р.н.) дуже любив забави. Випивка – то лише для гумору, душа звеселяється і мозок краще працює. Було так, шо в неділю чи то до якоїсь оказії купував собі маленьку пляшечку (чвертку) горілки. За ціле моє життя ніколи не бачила його п’яним. Татко все жартував, що так як він любить горілку, так горілки не любить ніхто. Коли розходилися гості, то він останній раз все їв в п’ятій годині. Вставав по старому часі в 11 годині (тепер 9:00) і пив правдиву каву з пінкою.