Принадливий Тернопіль. Ознака злиття у Файному місті (фото)

Як писав Джеймс Джойс: «Любиш мене – люби мою парасольку». А ще хтось писав, що закохані вподібнюються одне одному. Та що там закохані, вороги, певне, теж, коли випадає жити довго на одній території.

Навіть без певних філій чи фобій мімікрія – річ багатогранна.

І трапляється вона не лише серед тих, котрі щось відчувають, і навіть не тільки серед (умовно) живих. У міському середовищі теж часто трапляється, що об’єкти різного ґатунку так притираються одне до одного, що вже й не відрізниш, чи є між ними межі.

Чи є то ознакою злиття? Чи то є породження чогось нового? Чи просто, зважаючи на тему нашої розмови, – то є створення іншого, стихійного простору?

Хай замість відповіді будуть три тлусті крапки.

Анна Золотнюк.