Схід – Захід. Це не потяг, це – ІПСО

–        І все одно Ви – східнячка – не так мислите, як ми, західняки!

–        Це – ваше когнітивне упередження, бо я не східнячка, я з Волині.

(діалог між тренеркою і учасницею семінару “Ворожі ІПСО. Як виявити та протистояти?” у Тернополі) 

Однією із головних стратегічних цілей російських інформаційно-психологічних спецоперацій в українському інформаційному просторі є розкол суспільства на якомога дрібніші ворогуючі групи. Ворогу, аби перемогти, потрібно налаштувати у нас всіх проти всіх:

–        російськомовних проти україномовних,

–        вояків проти тиловиків,

–        біженців проти залишенців,

–        старих проти молодих тощо.

Чим дрібнішими будуть групи, тим легше з ними впоратись. Однак починалось все з величезного ключового розлому, на якому ворог спекулює і маніпулює досі. Мова про важку для нашого суспільства проблему: поділ на Схід і Захід.

Ми не схильні закривати очі на реальність і стверджувати, що різниці між мешканцями сходу і заходу України не існує. Вона є. По-перше, це різниця історична. По-друге, релігійна. По-третє, мовна. В побуті, звичаях, манерах – багато в чому її видно неозброєним оком. Не помічати цього – глупство. А от грати на цьому, аби роз’єднати країну – злочин.

Вперше така злочинна гра на різниці між сходом і заходом відбулась під час президентських виборів 2010 року з подачі американського політтехнолога Пола Манафорта – лобіста, політичного консультанта та колишнього адвоката. Упродовж довго часу він обслуговував президентські кампанії Республіканської партії, а з червня по серпень 2016 року обіймав посаду голови виборчого штабу Дональда Трампа. 2018 року був засуджений за податкове та банківське шахрайство й з січня 2019 втратив ліцензію на юридичну практику.

Саме цей політичний шахрай запропонував Віктору Януковичу використати у своїй передвиборчій компанії, що, без сумніву проходила під контролем ФСБ, історичну різницю між сходом і заходом України як інструмент, щоб протиставити одну частину українського суспільства іншій. І це спрацювало.

Коли з початком війни у наш інформаційний простір зайшла російська ІПСО, грунт для неї вже був готовий. В основу цієї ворожої спецоперації покладений простий, але дієвий принцип: все, чим відрізняється схід України від заходу має розділяти. Та й саме словосполучення “Схід/Захід” вже несе в собі ідею розділення. Тому замість нього зараз заведено говорити східна і західна Україна.

Українці східної та західної територій завжди прагнули до об’єднання і єднались при кожній можливості. В часи лихоліть люди приймали одне одного у своїх домівках, годували, ховали, підтримували. Ми раділи щирості й відкритості східняків, домовитості й яскравій мові западенців. Саме відмінності робили нас такими цікавими, різноманітними, саме особливості кожного регіону заохочували пізнавати свою країну, різнобарв’я її звичаїв, побуту, архітектури, культури. І раптом прийшла політична кампанія, а за нею  ворожа ІПСО, і змінила картину світу багатьох людей, примусивши підозріло сприймати всі наші відмінності. І на це піддались не тільки прості й неосвічені в царині інформації люди. Політики, діячі культури, інтелігенція й досі живуть наративами цієї ІПСО.

Як же працює ця інформаційно-психологічна спецоперація, якщо вона може зачепити мізки буквально кожного? В основі нашого сприйняття меседжів та наративів ІПСО лежать когнітивні упередження – тенденції, звичка думати певним чином, що призводять до відхилень у логіці суджень. Вчені (а вивченням цієї теми займається поведінкова психологія) нарахували більше 120 когнітивних упереджень, які ми застосовуємо автоматично:

–        коли треба швидко реагувати й немає часу на обдумування,

–        коли запам’ятовуємо і згадуємо,

–        коли багато інформації,

–        коли не вистачає сенсу.

Проблема когнітивних упереджень в тому, що це – природна частка нашого буття. Так працює наша психіка й цим мало що можна вдіяти.

Вивчати звички мозку відхилятись у судженнях від реальності надзвичайно цікаво. В основі багатьох ІПСО, і спецоперації “Схід/Захід” також, лежить зокрема “каскад доступності” – упередження, яке ще називають ефект ілюзії правди – тенденція вірити, що інформація правдива, якщо ми почули її багато разів. Або ж “ефект надмірної впевненості” – тенденція впевненості у власних судженнях навіть тоді, коли доказова база шкутильгає. Чи підтверджуючі упередження – схильність шукати й засвоювати тільки ту інформацію, яка доводить переконання, й відкидати ту, що їм суперечить. У прикладі з тренеркою і слухачкою семінару, наведеному на початку статті, ймовірніше всього спрацювати два останніх упередження – ефект надмірної впевненості й підтверджуюче. Слухачка, уражена інформаційним чіпом “схід/захід” шукала в словах тренерки тільки ту інформацію, яка підтверджувала її уявлення про розділеність регіонів, й самовпевнено зробила висновок, що тренерка – східнячка.

            Збитки від ІПСО “Схід/Захід”  – величезні:

–        операція порушила єдність українців перед лицем реального знищення росією нашої державності;

–        завдала колосальних збитків репутації держави та її керівництва в очах наших партнерів та всієї міжнародної спільноти;

–        деморалізує людей в тилу і це безумовно зачіпає й армію;

–        ворогу вдалося нав’язати українцям фільтр, крізь який проганяються суспільні події;

–        ворог, маніпулюючи на темі, продовжує створювати відчуття непримиримости двох частин однієї України.

То що ж робити з ІПСО “Схід/Захід”? Залишити так, як є?

Наш рецепт – вчитись. Вчитись радіти відмінностям між нами, насолоджуватись унікальними особливостями один одного й всього, що нас оточує.

–        Голубонько, – сказала тренерка з Волині слухачці з Тернопільщини, – ми всі – різні, і це прекрасно. Бажаю Вам мати таке велике серце, щоб вміщало всю Україну, у всій її різноманітності”.

 

Публікація підготовлена в рамках суб-гранту проекту Re:Ukraine project за фінансової підтримки Європейського Союзу, що реалізується ГО «Інститут аналітики та адвокації». Її зміст є виключною відповідальністю суб-грантера проекту Re:Ukraine project ГО ВГО «Рушійна Сила» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

Газета “Діалог”