Сьогодні минає 6 років із дня загибелі бійця Майданівської Сотні Капіноса Олександра з Тернопільщини

Сьогодні, 19-го лютого 2020-го року, минає шість років з дня трагічної загибелі на Майдані Незалежності у Києві під час Революції Гідності знаного кременчанам земляка, активного громадського діяча, Героя Небесної Сотні Капіноса Олександра. 

Олександр встиг побувати на Майдані Незалежності у Києві ще до Революції Гідності, у 2012-му році. Тоді він був у числі перших, хто оголосив безстрокове голодування у місті Києві на знак протесту проти антиукраїнського мовного закону Ківалова-Колісніченка і протримався до його завершення. 

Скріншот із біографічного фільму про життя Капіноса ОлександраСкріншот із біографічного фільму про життя Капіноса Олександра

Кіностудія “Кремінь” Кременецького районного будинку культури на знак пам’яті про героя створила біографічний фільм “Перерваний політ”, що розповідає про життя і діяльність Олександра Капіноса. 

Капінос Олександр Анатолійович народився 10 березня 1984 року у селі Дунаїв Кременецького району у звичайній сільській родині. Загинув на Майдані за менш, ніж місяць, до свого 30-річчя. 

Батько виховував сина справжнім патріотом. З юних літ Сашко вирізнявся серед однолітків гострим розумом. Завдяки лідерським задаткам, хлопець часто збирав довкола себе юрбу дітлахів. У 2001-му році хлопець закінчив школу у своєму селі на відмінно. У 2006-му здобув диплом спеціаліста з відзнакою за спеціальністю “технологія деревооброблювання” у Національному лісотехнічному університеті у Львові (тоді – Український державний лісотехнічний університет), – йдеться у фільмі. 

Захоплювався поезією і музикою, вів здоровий спосіб життя. Любив також читати книги на історичну тематику, грав на гітарі та бандурі. Згодом очолив громадську організацію “Патріот Волині”. Був керівником організації патріотичного виховання “Сколоти”. Був організатором численних заходів для молоді культурно-мистецького спрямування у Кременці. Улітку працював волонтером дитячих таборів для дітей зі всієї України.

Про свою активну громадянську позицію Олександр гучно заявив на всю державу, будучи в числі перших, хто оголосив безстрокове голодування у місті Києві на знак протесту проти антиукраїнського мовного закону Ківалова-Колісніченка у 2012-му році. Протримався до кінця голодування. 

Був у числі перших, хто взяв активну участь у Революції Гідності. Був бійцем Майданівської Сотні “Волинська Січ”. За незламність духу та волю до перемоги Олександр отримав у столиці із уст побратимів псевдонім “Кремінь”. 

Помер у Києві на Майдані Незалежності під час Революції Гідності 19-го лютого 2014-го року внаслідок вибуху гранати. Медики боролися за його життя чотири години. Але серце люблячого героя України перестало битися.

Джерело: КременецьCity

Коментарі вимкнені.