Чотири малолітніх хлопчика без батька потребують допомоги тернополян

У святковий понеділок 24 червня група небайдужих тернополян на чолі з чемпіонкою світу з жиму штанги лежачи Лілією Проць, в рамках благодійної акції «Подаруй тепло і радість дітям» відвідали багатодітну сім’ю в с.Петриків, що під Тернополем. Привезли одяг, взуття, продукти харчування. Сусіди, помітивши авто гостей з Тернополя «висипали» на вулицю, наче до Петриків безкоштовний цирк приїхав.

Оксана Лазорко розлучилася з чоловіком через його любов до спиртного. У неї росте четверо синів від 7 до 14 років. Хлопці напрочуд розумні та працьовиті.

Про цю сім’ю Ліля Проць дізналася із публікації «Нової Тернопільської газети» і в переддень Пасхи у травні вже приїжджала сюди з подарунками – кошиком різноманітних смаколиків на свята, благодійною допомогою від небайдужих тернополян. Хтось передав дітям ігри, хтось – одяг, постільну білизну.

Зараз четверо синів і матір живуть у двокімнатній старій глиняній хаті. Одна кімната служить кухнею, в якій і пацяті варять лушпайки, і собі готують попоїсти. В іншій кімнаті усі разом сплять та проводять час.

На подвір’ї стоїть недобудована цегляна «коробка». Перший поверх тут служить за хлів та сарай – там кури, порося, коза. Хата перекрита, навіть вставили кілька вікон. Але жити у ній ще неможливо – потрібно ще вкладати чималу суму, аби завершити бодай «з грубшого» і переселитися сюди. Цю хату будують вже добрячих 10 років – починала ще матір Оксани, яка купила цеглу. Далі, після смерті матері, Оксана із братом намагалися звести будинок. Зовсім нещодавно брат женився, переїхав жити окремо. І все б нічого, можливо, за кілька років таки нову хату могли б обжити четверо братів з мамою, але їм конче треба завершувати її якнайшвидше, оскільки стара «глинянка» після снігової зими просто валиться на очах і ніякий ремонт тут не допоможе, ще й повністю тече дах – гості з Тернополя бачили потьоки зі стелі.

–          З того часу, відколи ми провідували сім’ю востаннє, – розповіла «Погляду» Лілія Проць, – тут гарно прибрали, побілили хату. Таким чином готувалися до весілля брата. Та й Оксана – жінка акуратна, скромна, спокійна. Не можна сказати, що ця сім’я так живе, бо їм так добре – насправді біля городу вони справно пораються, а найстарший, 14-річний Тарас навіть заробив 10 снопів сіна. Але на даний час грошей на добудову хати у них немає – лише «коробку» спромоглися звести за десять років.

Після візиту до с.Петриків 24 червня Ліля Проць розповіла, що Оксана Лазорко була дуже здивована з такої щедрості зовсім незнайомих тернополян, скромно дякувала. А побачивши відеокамеру, просила, щоб часом сусіди не побачили, що до неї приїхали з телебачення, бо й так уже минулоріч пустили про неї слухи, що вона хвора на туберкульоз. Хоча тоді жінку лише поклали на обстеження і цей діагноз не підтвердився. Тоді вона пролежала у лікарні майже 5 місяців.

Зараз Оксані важко десь влаштуватися на роботу – вона перенесла операцію, та й нема кому доглянути господарку, подбати про хлопців.

–          Довго ми не зможемо підтримувати сім’ю продуктами та одягом, адже нашою метою є реальна допомога, – розповідає Ліля Проць, – тому ми мусимо знайти вихід, як до настання холодів та дощів добудувати їхню хату. Зараз плануємо провести переговори з найбільшими будівельними компаніями Тернополя, аби хтось із них, можливо, будматеріалами, а хтось – робочою силою, та й змогли б якось поставити на ноги цю сім’ю.

Юрій Романович, новини Тернополя “Погляд”