Онлайн-карти: навіщо і як? Розповідає теребовлянин Ярослав Ярошевський

Певне, нині всі користуються онлайн-мапами. А я поспілкувалась з людиною, котра активно долучається до їхнього створення.

«Карти — це потужний інструмент як пошуку, так і подачі інформації, часто онлайн-карти можуть розказати набагато більше ніж будь-які слова, економлять час, орієнтують у невідомих місцях, а деколи навіть рятують життя», — каже Ярослав Ярошевський із Теребовлі. Мій співрозмовник — волонтер-картограф, громадський активіст, учасник і засновник багатьох проектів, зокрема, сайту-архіву «Старе фото Теребовлі та околиць». Він створив і доклався до розробки ряду мап, у тому числі пам’ятників Шевченку, дерев’яних церков, АЗС, залізничних станцій, техніки на постаментах…

КАРТИ З ПОСТІЙНИМ ОНОВЛЕННЯМ

— Ви займаєтесь картографією з 2012 року. Що з того часу змінилося в світі мап і як трансформувалося ваше розуміння картографії?

— Варто зазначити, що картографією я займаюсь не професійно — це більше хобі та волонтерська робота.

Інформаційні технології розвиваються дуже швидко, зокрема, онлайн-картографії. За ці шість років Google Карти мали кілька глобальних оновлень – спершу зробили відкритий доступ редагування, а потім закрили, трансформувавши частину функцій в програму Місцеві експерти; запрацювали GoogleStreetView, Street View Trusted, функція прокладання маршрутів з використанням громадського транспорту (тільки маршрутки у великих містах та пасажирські потяги) та багато інших дрібних змін. Взагалі GoogleКарти є дуже потужним сервісом для бізнесу та туристів. Саме відгуки та фотографії закладів допомагають мандрівникам скласти враження, а бізнесу показати себе. Для цього створені сервіси Google Мій Бізнес та Google Місцеві Експерти. Разом із картографами-волонтерами з української спільноти Google Місцеві Експерти я об’їхав майже половину України – ми створили тисячі нових об’єктів на карті, тисячі фотографій, панорам та відгуків.

HereWeGo теж відкрили редагування карт і зараз формується спільнота редакторів в Україні; також почали працювати над Here HD Live Map – живою картою, яка постійно оновлюється на основі камер і датчиків, встановлених на автомобілях, які відстежують знаки, розмітку, іншу дорожню інформацію та автоматично надсилають і отримують інформацію з «хмари». https://www.youtube.com/watch?v=AOT8xqlKf2k
Представники HereУкраїна навіть були минулого року в Теребовлі на запрошення депутатів Молодіжної міської ради – розповідали про їх карти та можливість навчання, стажування й роботи в цій компанії, а також показували, як працює авто з технікою для зйомки та запису дорожньої інфраструктури.

Після блокування російського сервісу ЯндексКарти активно почала розвиватись спільнота редакторів карт для автомобілістів Waze, та навіть почали співпрацювати з державними структурами в Дніпрі та Києві.

На основі карт з’явилось багато цікавих тематичних ресурсів з дуже класною візуалізацією – карта погоди ventusky.com, чудові візуалізації від texty.org.ua – карта пасажиропотоків Укрзалізниці, пролітаючи над Драгобратом та інші, публічна кадастрова карта України. Чекаємо запуску “Національної інфраструктури геопросторових даних.” Перелік можна продовжувати ще довго.

Завдяки захопленню картами, я познайомився з такими ж картографами-волонтерами з різних проектів: Google, Here, OpenStreetMap, Waze, Картографічної сотні та багатьох інших дотичних сфер.

За ці роки зрозумів, що карти — це потужний інструмент як пошуку, так і подачі інформації, часто карти можуть розказати набагато більше, ніж будь-які слова, економлять час, орієнтують у невідомих місцях, а деколи рятують життя.

ШЕВЧЕНКО, ЦЕРКВИ, ТЕХНІКА

— Ви брали участь і заснували багато проектів. Серед них карти залізничних станцій, АЗС, пам’ятників Тарасові Шевченку, покинутих костелів…

— Кожен проект і карта чимось цікава та особлива. Найбільше часу пішло на карти залізничних станцій та АЗС, адже там розміщено близько 5000 об’єктів з детальною інформацією.

Відомо, що пам’ятників Тарасові Шевченку в світі майже 1400, але в мережі нема не те що точної карти, а навіть відкритого повного переліку цих монументів, а ті що є, аж ніяк не повні та містять багато помилок. Чесно кажучи, мені це важко збагнути — невже всіх цікавить тільки загальна цифра? На мої листи в Національний музей Шевченку та портал Шевченка так ніхто і не відповів. Трохи точних координат вдалось встановити завдяки флешмобу #GlobalShevchenko, який цього року проводять вдруге і в рамках якого фотографії, координати та іншу інформацію надіслали навіть з посольства України в Китаї, і це без всяких офіційних запитів. Зараз на нашій карті пам’ятників Шевченку всього 65% пам’ятників з точними координатами. Ще відсотків 20 є просто списком із зазначенням села, де встановлено монумент, все ж мене цікавить саме точне розташування, а не «десь там в селі». Маю сказати, що ця карта — не тільки моя робота, до неї долучились багато людей: колега з Полтави зробив скрипт, аби інформація на карту витягувалась зі звичайної таблиці на GoogleDrive, хлопці з Рівного, Києва, Сум, Харкова, Львова завжди надсилають інформацію про пам’ятники, колега з Вінниці доповнює таблицю даними з Wikidata, а Wikipedia та Wikidata даними з нашої таблиці та карти.

Я люблю мандрувати, відкривати для себе цікаві невідомі місця і розказувати про них. Але часто не знаходжу потрібних карт. Так з цікавості до покинутих об’єктів і виникла ідея зібрати покинуту сакральну спадщину на тематичну карту, де можна побачити фото та посилання на статті блогерів та мандрівників. Продовженням цієї тематики була карта дерев’яних церков Тернопільської області. Адже така архітектура є дуже цікавим культурним пластом, особливо церкви 17-18 століть.

Про багато цікавих карт я писав також у блозі «Геопростір України», який, на жаль, перестав наповнювати новими картами.

— Як вибираєте, до яких проектів долучатись – чи важить інтерес теми для вас, чи суспільна важливість?

— Це завжди спонтанне рішення. Часто якась цікава стаття в інтернеті спонукає почитати і пошукати щось схоже. Деколи ці пошуки виливаються в якусь тематичну карту чи захоплення певним проектом. Інтерес і важливість для мене викликають «Карта пам’ятників Шевченку», карти покинутих костелів та дерев’яних церков, карта техніки на постаментах.

— Прочитала, зокрема, й про те, що вас цікавить тема техніки на постаментах.

— Технікою я цікавлюся з дитинства, а від ретро-техніки я просто в захваті. Мені стало цікаво, що у нас є на постаментах і де саме. (Зараз в мережі тільки старий неповний варіант цієї карти) І дуже шкода читати, що старі трактори чи танки відправляють на металобрухт, замість музеїв. Наприклад, британський танк першої світової навіть у Європі велика рідкість, а в Україні їх аж три штуки. Правда два у Луганську, якщо їх там ще теж не порізали на брухт. А ви бачили, як горять оченята у хлопчаків, коли їм дають змогу посидіти за кермом ретро-автівки чи у кабіні старовинного паровоза. А багато з цих зразків техніки просто унікальні і в багатьох країнах таке можна побачити лише в музеях, а у нас он, на постаментах, любуйся досхочу.

Недавно у Facebook публікував фрагмент старої карти Теребовлі. Зараз мені надіслали сканкопію одного листа кадастрової карти Теребовлі 1828 року. Це величезне поле для вивчення істориками. В Європі та світі останні років 10 постійно оцифровують та викладають у публічний доступ старі карти. Згадана мною кадастрова карта Теребовлі 1828 та 1860 років є і в Державному архіві Тернопільської області. Але, на превеликий жаль, у нас зовсім не поширена практика робити такі цінні архівні матеріали публічними. Ось цим мені би дуже хотілося зайнятись – зробити онлайн-портал із архівними картографічними даними з можливістю порівняння та накладення на сучасні карти чи супутникові знімки.

 

МАТЕРІАЛ ДЛЯ АНАЛІТИКИ

Чи правильно я розумію, що створення онлайн-карт — то не тільки нанесення точок, а й власне пошук об’єктів та інформації про них. Розкажіть про цей етап роботи.

— Якби у нас була розвинена система відкритих даних, то було б дуже просто. А так створення тематичної карти виливається в кропіткий пошук об’єктів. Дуже багато є у вільній карті Вікімапія. Google Карта містить величезну кількість фотографій з геоприв’язкою. Наприклад, з пам’ятниками Шевченку. Дивлюсь сторінку флешмобу #GlobalShevchenko у Facebook, бачу фото, де на задньому плані видно якісь орієнтири – велика будівля, парк тощо. Далі відкриваю шар супутникових знімків з того міста чи села, шукаю схожу велику будівлю (часто їх не так багато). Вмикаю шар фотознімків в Google Картах з надією побачити там ще якісь фото з пам’ятником. Деколи щастить розгледіти на супутникових знімках щось схоже на пам’ятник чи клумбу навколо нього, а деколи за кількома фото з різних ракурсів визначаю бодай приблизне розташування. Інший спосіб – збір інформації про пам’ятники через спеціальну форму від користувачів інтернету.

— Розкажіть про Теребовлю на онлайн-мапі.

— Саме з того все й почалося. Розглядаючи в 2012 Карту Google, побачив, що в Теребовлі всього дві дороги, і ті неправильно намальовані. Потім побачив малопомітне посилання «Редагувати мапу». Так за короткий час наніс на мапу всі вулиці й багато інших об’єктів. Потім були карти від Яндекс, Waze, HereWeGo, OpenStreetMap. А от з адресами і понині біда. У жодній карті нема повної нумерації будинків, навіть в земельному відділі міської ради. Тому, коли буваю на якійсь вулиці, то записую собі у смартфоні, де який номер будинку, а потім вношу це на карти. На даний час приблизно однаково місто промальоване у всіх картах з вільним редагуванням. А вже наповненість залежить від провайдера карт. Google містить багато фото, відгуків про місця та іншу дрібну інформацію саме про якісь організації та заклади. OpenStreetMap по закладах має тільки основну інформацію, але в цій карті є такі об’єкти, як ліхтарі, пішохідні переходи, дерева, контейнери та баки для сміття, цю інформацію можна використовувати для різноманітних аналітичних досліджень.

— Зокрема, які цікаві об’єкти ви вже нанесли, якими плануєте доповнити. Як гадаєте, що з того зацікавить туристів?

— Статистика профілю в Картах Google каже, що я додав на карту понад 6000 місць та 4366 фотографій (з них 1100 панорами 360). В основному це АЗС, церкви та пам’ятники, десь по 1100-1300 кожного типу, багато готелів і садиб в околицях Буковелю. Одних лише пам’ятників Шевченку я позначив майже 500. По багатьох місцях і закладах бачив, що люди вже додавали багато фотографій та відгуків. Статистика перегляду фотографій свідчить, що багатьох цікавлять АЗС, готелі, кафе/ресторани/бари, замки та інші туристичні об’єкти. Тому кожен нанесений об’єкт на карту колись знайде свого туриста (чи навпаки 🙂 )

Запитувала Анна Золотнюк.

 

Comments are closed.