Соціальний гардероб «ОдежиНА» – від мрії до реалізації

Луганчанка Яна Шкуратова створила важливий соціальний проект. Він не лише допомагає малозабезпеченим мешканцям Тернополя, а і вирішує проблему з утилізацією непотрібних у побуті речей. Ми дізналися, завдяки чому їй це вдалося і як застосувати її досвід в інших містах.

У 2014 році Україна зіштовхнулася із агресією РФ та бойовими діями на сході країни, які тривають і донині. Люди із зони проведення ООС та окупованого Криму покинули свої домівки та переїхали на підконтрольну Україні територію. В основному приїздили без засобів до існування, особистих речей, одягу, змінного взуття та інших необхідних в побуті речей, а переселенцям потрібно було починати життя з початку та влаштовувати свій побут. 

За допомогою звертаються люди різного віку

Значна частина бюджету таких родин спрямовувалась на оплату житла та комунальних послуг. В багатьох не вистачало, та з рештою і зараз не вистачає грошей на харчування, лікування, а купівля одягу чи взуття взагалі розкіш. Також у зв’язку із складним економічним становищем в країні, багато місцевих соціально незахищених жителів мають такі ж потреби.  Яна Шкуратова, якій довелося разом з родиною покинути рідний Луганськ і розпочати життя з початку у Тернополі, стала ідейною натхненницею проєкту соціального гардеробу «ОдежиНА». Адже жінка, як ніхто інший розуміла потреби внутрішньо переміщених осіб (надалі ВПО – авт.) та соціально незахищених людей. Жінка вирішила перетворити сміття на ресурс, а також посприяти у задоволенні інтересів тих людей, які хочуть віддати непотрібні їм речі, які в свою чергу можуть взяти ті, хто їх потребує. 

Малеча радо відвідує «ОдежиНу» з батьками, бо окрім одягу там можна знайти ще й іграшки.  Усі речі акуратно випрані і розвішані на вішаках

– Ми починали як ініціативна група, яка складалась з трьох жінок-ВПО і однієї місцевої жительки. Написавши заявку на конкурс від ГО «КримСОС» та виграли міні-грант і отримали фінансування від УВКБ ООН на ремонт приміщення і купівлю необхідного обладнання та меблів для реалізації нашої ідеї. Ми відкрили свої двері для відвідувачів 5 грудня 2017 року, спочатку на базі комунального приміщення в кімнатах дружньої нам організації «БО ТБТ «Мережа». Згодом з ініціативної групи, ми «виросли» до представництва громадської організації. І починаючи з квітня я, як представник ГО «Луганська Правозахисна Група» розпочала реалізацію проєкту «ОдежиНА» в Тернополі, – розповідає Яна Шкуратова.

Поступово, Яні та її команді вдалося налагодити діалог з органами місцевої влади і у березні 2018 року Тернопільською міською радою було ухвалено рішення про надання в безоплатне користування приміщення площею 41,1 кв.м., яке в свою чергу складалося з двох кімнат. 

Відібраний одяг та взуття зважають і записують кількість отриманої допомоги у спеціальний журнал обліку

– Для нас це було і перемогою і викликом одночасно. Стан наших кімнат був жахливим: цвіль, грибок, проблеми з каналізацією, через яку приміщення постійно підтоплювало. Це не давало можливості запрацювати проєкту на повну силу, – ділиться спогадами Яна Шкуратова.

Ініціативна група не опускала руки. Спільно з іншими організаціями подала свою заявку на Громадський бюджет Тернополя і перемогла. Це дало можливість зробити ремонт у приміщеннях.  Всі ці роки, проєкт реалізовується волонтерами, переважно з числа ВПО на безоплатній основі. На сьогоднішній день, команда  волонтерів виросла до 11 людей. 

Так виглядає контейнер для збору одягу

– Це єдиний і унікальний формат для Тернополя, який забезпечує потребуючих людей речами першої необхідності на постійній основі. Він є яскравим прикладом того, що соціальна підтримка може бути якісною і комфортною. Коли людина може прийти за допомогою у тепле, світле, сухе приміщення, облаштоване необхідними меблями та обладнанням. Не поспішаючи, вибрати потрібні речі, які охайно розвішані, і все це – безкоштовно, – розповідає волонтерка проєкту Інга Багаян.

Станом на липень 2020 року волонтерам проєкту «ОдежиНА» вдалося задовільнити більше 5000 звернень від соціально вразливих категорій людей, надавши понад 41 тонну вживаних речей у вигляді одягу, взуття, іграшок, посуду, постільної білизни, сумок, дитячих рюкзаків. Також надавали допомогу у вигляді дитячих та інвалідних візків,  меблів, побутової техніки, продуктів харчування, підгузків для лежачих хворих, ортопедичних матраців тощо.

Зараз соціальний гардероб «ОдежиНА» став одним із проєктів МБФ «Галицька Громада», адже консолідація зусиль допомагає забезпечити сталість ініціативи. 

– Важливими досягненнями  соціального гардеробу є активізація місцевих громадян. Цей проєкт потрібен місту, оскільки не тільки формує позитивний імідж та сталі відносини з місцевими жителями, а й полегшує інтеграцію внутрішньо переміщених осіб в місцеву громаду,  – каже голова МБФ «Галицька Громада» Володимир Шевченко.

– Пригадую, як мені говорили, що «ОдежиНа» не потрібна, бо ж є купа «гуманітарок», де люди можуть купити собі все дешево. Та по собі я знала, що не всі можуть дозволити купувати собі речі на секонд-хендах. Цей проєкт унікальний тим, що працює з 2017 року без жодного фінансування, на волонтерських засадах. Ми самі «вигрібаємо», як можемо, інколи за свої гроші оплачуємо «комуналку». Зараз «ОдежиНА» не має сталого фінансування, але у мене є амбітна мрія – офіційно працевлаштувати в проєкті 2-х осіб з числа вразливих категорій, – розповідає Яна Шкуратова.

Завдяки реалізації проєкту навколо ініціативи сформувалася група небайдужих людей, готових допомагати один одному. Можливість отримати допомогу суттєво економить сімейний бюджет і такі кошти можуть витрачатися на інші потреби.

– Багато людей допомагають нам. Сотні сімей приносять одягу, взуття. Депутат ТМР Ігор Костюк надав нам контейнери для збору речей, рекламна агенція «Art Line Design», дізнавшись про проєкт, безкоштовно розробила логотип, виготовила вивіски та наклейки на контейнери для збору речей. Голова БФ «Право на шанс» Мирослава Ярмуш, передала безкоштовно 300 вішаків і майже тонну речей. Місцева жителька, пані Світлана  ініціювала для дітей переселенців та їх батьків перегляд вистави «Різдвяна ніч – блага вість» для ознайомлення ВПО з Західноукраїнськими традиціями. Відвідувачка  Соціального гардеробу пані Оля (ВПО), організувала благодійну акцію в початковій школі ТНВК-медичний ліцей № 15, під час якої було зібрано одяг та взуття для. Всі ці роки працює кол-центр для координації дій між потребуючими і тими, хто хоче здійснити допомогу, – розповідає Яна Шкуратова.

В рамках діяльності проєкту неодноразово проводилася акція «Можеш – віддай, потребуєш – візьми». Волонтерам вдалося налагодити співпрацю з жителями навколишніх сіл, суть якої полягає в тому, що мешканці сіл отримують необхідні їм речі, а натомість збирають у своєму селі продукти харчування для ВПО, які проживають в Тернополі. 

– Зараз, особливо в період карантину, коли у багатьох ВПО знизилися доходи і навіть складно продукти купувати, а людям на селі важче добиратися в місто за речами – було б гарно поновити такі акції з обміну. Ми можемо ділитися речами для жителів сіл, а вони в свою чергу тим, що вони мають – продуктами для переселенців, – каже Яна Шкуратова.

Крім того неодноразово проводились акції «Схід і захід разом», коли  речі передають потребуючим прифронтову зону.

Вдалося поспілкуватися з бенефіціарами проєкту, які розповіли журналістам в чому вбачають важливість такої ініціативи.

– Цей соціальний гардероб дуже потрібен людям, зараз багато незахищених громадян, зокрема пенсіонери, які не мають статків. Воно нас дуже виручає. Ви знаєте, яка сьогодні одежа дорога? Особливо на ринку. А тут безкоштовно і в хорошому стані. Ми дуже раді, що «ОдежиНА» знову працює. Хочу подякувати Яні Шкуратовій і волонтерам, що долучилися до справи. Ми такі раді, чекали відкриття, коли вже буде послаблення карантину, – розповідає пенсіонерка Валентина Федорівна.

– Я маю статус ВПО, виховую 3 діток. Через карантин залишилася без роботи. Ми з сім’єю проживаємо на орендованій квартирі. Усі наші заощадження пішли на оплату квартплати та оренду житла. Діти у мене швидко ростуть, на 3-х не накупишся. Дуже добре що є така «ОдежиНА», ми користуємося її допомогою вже тривалий час, – розповідає пані Надія.

Також ми поцікавилися у ініціаторки проєкту, що вона може порекомендувати тим, хто хотів би перейняти її досвід та реалізувати подібну ініціативу у своєму регіоні. 

– Знаєте, мрія може залишитися лише мрією, якщо нічого не робити. Для початку я би радила створити операційний план, в якому потрібно описати мету, завдання, цільову аудиторію та форми роботи. Після цього у вас вже буде на руках конкретний план дій. Заручитися підтримкою інших громадських об’єднань, місцевих органів виконавчої влади. Чудовий і дієвий інструмент – громадський бюджет. Також важлива співпраця із ЗМІ, адже чим більше людей буде знати про вашу ідею, тим вищий шанс, що вам на допомогу прийдуть активісти та волонтери, – розповідає Яна Шкуратова. 

Вікторія Ушакова

Матеріал створено в рамках стипендіальної програми «Залишайся у професії», яку організувала ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.