У Тернополі Сергій Гаврилов розповів, як писати історії, котрі зачіпають

«Я не знаю людей, котрі не можуть писати історій. Проте не всі пишуть їх високоякісно», — каже автор книжки «Всі крапки над «І»сторією» Сергій Гаврилов. Спікер — сценарист, креативний продюсер, викладач сценарної майстерності та сторітелінгу LITOSVITA, сертифікований психолог, режисер і художник-постановник рекламних роликів, телепрограм і крос-медійних проектів, script doctor.

Цими днями у тернопільському «Бункермузі» відбулась лекція  Сергія Гаврилова «Сторітелінг для сценаристів, письменників і блогерів». Але її автор наголошує — аудиторія, котрій корисне вміння розповідати історії, значно ширша за три означені категорії:

— Сьогодні знання сторітелінгу — одне з найактуальніших знань. Навіть програмування найвищих рівнів відбувається методом побудови історій. Сторітелінг потрібен всюди, приміром, на співбесіді, на побаченні — треба розповісти історію про себе. Ми постійно розповідаємо історії собі про себе, іншим про себе — вся наша свідомість — це потік історій, і все, що відбувається навколо, — це набір історій. Зрештою, ми живемо у країні, де сторітелінг переміг.

Сергій Гаврилов переконаний, що вміння розповідати історії у нас закладено, а в голові повно сюжетів, але важливо правильно нанизати всі складові. Розповідаючи про це, Сергій Гаврилов починає з ідеї. Зауважує, що на етапі продукування ідей важливо бути відкритим. Стадія «критика» — наступна. На ній треба розібрати ідею, творчо препарувати її. Серед іншого варто проаналізувати, чи відповідає вона критеріям зрозумілості, актуальності та новизни. Історію рухає протистояння ідеї та антиідеї, але найцікавіше у тому, аби зіштовхнути ці дві площини та отримати сіру зону їхнього перетину. Говорячи про універсальні теми історій, лектор називає: життя, щастя, почуття, справедливість — саме на цих темах побудовані чи не всі стрічки Голівуду.

На рівні, коли ми розглядаємо сюжет історії, варто пам’ятати, що героєм рухає мета, тобто те, чого він хоче, але у гарно прописаній історії він йде до цінності, тобто того, що йому насправді потрібно. Сергій Гаврилов підкреслює — що більший розрив між метою та цінністю, то ліпше — в її найдраматичніших варіантах це принесе катарсис. Як приклад, називає стрічки, де герой весь фільм бореться з якоюсь своєю вадою, а наприкінці розуміє, що це і є та риса, котра допомагає йому перемогти та визначає його як особистість.

При написанні будь-яких історій, лектор радить задіювати емоції — все, що їх розбурхує, поліпшує споживання інформації. Сергій Гаврилов наголошує — пишучи, автор шукає свою «зграю», а отже, має розуміти, яке місце посяде в ній, що можете дати її учасникам. Переможе та історія, котра розкаже про покращення життя, — переконаний пан Сергій.

Анна Золотнюк.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *