У Вікнянській громаді на Тернопільщині видатним землякам присвячують конверти та марки

У школі села Красне Вікнянської громади Гусятинського району по-особливому вшанували 50-ті роковини з дня смерті земляка Степана Юліана Ванчицького — на його честь відбулося спецпогашення тематичних марки та конверта. 

Із конверта можна дізнатися, що Степан Ванчицький народився 14 (26) жовтня 1888 р. у селі Красне, але завершив життєвий шлях 81-річним в найбільшому місті Австралії — Сіднеї. Він був правознавцем, громадським діячем, доктором права, членом Наукового товариства ім. Шевченка (НТШ), “Просвіти” та “Сільського Господаря”, головою осередку НТШ в Австралії. 

Конверт прикрашено силуетами України та Австралії, між якими — відомий Сіднейський міст. Мовляв, Ванчицький — це і є той міст, який об’єднав Україну і Австралію.

Композицію конверта розробила і намалювала головні зображення  художниця з Тернополя Марія Юрчак. Тираж марки та конверта — 56 екземплярів. Для цих конвертів були три штампи — школи с. Красне, ексклюзивний штемпель, розроблений до 50-их роковин Степана Ванчицького і звичайний поштовий штемпель с. Красне.

Почесну місію спецпогашення поштового конверта і марки до роковин Степана-Юліана Ванчицького доручено академіку, голові Тернопільського осередку НТШ Михайлу Андрейчину, заступнику голови Гусятинської райдержадміністрації Надії Галябарді, сільському голові с. Красне Богдану Галабіцькому і директору школи Павлу Заплітному.

Окремо розгорнули філателістичну виставку тернополянина Любомира Горшко, присвячену до Дня писемності. На конвертах можна побачити зображення монастирів, в яких жили літописці. Кілька стендів присвячено першому друкарю, який надрукував першу українську книгу — Івану Федорову. Такими виставками школярів намагаються заохотити формувати свої колекції.

Захід організувала громадська організація “Агенція розвитку регіону Медобори” при Вікнянській ОТГ. 

Нагадаємо, 16 жовтня у селі Зелене Вікнянської ОТГ Гусятинського району погасили конверт на честь 150-річчя від дня народження земляка Олександра Пісецького — держсекретаря пошти і телеграфу, саме він увів кирилицю у пошту і телеграф. 

Історичні довідки, які навів історик і краєзнавець Сергій Ткачов про Степана Ванчицького:

“Иншою ділянкою суспільної праці в повіті зайнявся адвокат д-р Стефан Ваньчицький, син учителя зі Стрийщини; він зайнявся організацією українських кооператив в сяніцькім повіті і був головою «Рідної Школи» в Сяноці, Нині перебуває Др Ст. Ванчицький враз з донькою і з женою Оленою, з дому Мартинець, що є тіткою єпископа для укр. поселенців в Бразилії Кир Йосифа Мартинця і сестрою проф. Ігнатія Мартинця в Мюнхені, на еміграції в Австралії, а син їх Др Із’яслав, лікар-дентист, живе з родиною в Норвегії. Так розбіглася ціла родина по широкім світі…”

Степан Шах. Між Сяном і Дунайцем. Спомини. – Мюнхен: Християнський голос, 1960. – Ч.1, с.71-72

Степан Ванчицький народився в Красному, коли його батько Карло був тут директором народної школи. Згодом вони переїхали в Збараж. Де Карло Ванчицький став головою філії “Просвіти” в місті, заслуженим педагогом і громадським діячем, взірцевим пасічником. На фото: Карло Ванчицький
Господарський курс трикотарства (рукоділля) в Полонній, улаштований заходом Кружка „Рідної Школи” в Сяноці, від 22.ХІІ.1935 до 2.ІІ.1936 р. На світлині бачимо провід Курсу і курсантки. Сидять зправа м-р. Лев Букатович, др. Степан Ванчицький, голова Кружка „Р.Ш.” в Сяноці, п. Теофіля Малик, провідниця, Впр. о. Володимир Дубляниця та ініцїятор Курсу Олекса Галущак.
Наказ словацького генерала Пригоди про призначення Степана Ванчицького бургомістром Санока 16 вересня 1939 р.

Підготувала Ірина Гайсюль.

Коментарі вимкнені.