Якщо буде треба, енергобаронів «заспокоять» радикальними засобами, – тернопільські активісти проти ГЕСів на Дністрі

Кому насправді вигідно будувати гідроелектростанції на Дністрі? Хто це лобіює? Хто в результаті постраждає? Наскільки небезпечні ці споруди для тутешньої природи, йшлося під час прес-конференції у Тернополі 30 січня.

Енергобарони не заспокоїлися

Подаємо позицію одного зі спікерів – Олександра Степаненка, представника ГО «Зелений світ» з Чорткова, який детально зупинився на ризиках:

«Минулого року в липні вперше були озвучені плани енергетичного лобі в Україні про будівництво шести гідроелектростанцій на річці Дністер. Йдеться про територію Тернопільської, Івано-Франківської  та Чернівецької областей – землі Національного природного парку «Дністровський каньйон» – одне з семи природних чудес України. Наразі на Дністрі вже існують три греблі і одна велика гідроакомулююча станція.

Торік дві обласні ради – Івано-Франківська і Тернопільська – одностайно проголосували про заборону будівництва ГЕС на Дністрі. Але сьогодні бачимо, що енергобарони в Україні не заспокоїлися і просуваються далі. Відтак уряд ухвалив державну програму розвитку гідроенергетики до 2026 року, якою начебто легітимізовано будівництво 6 ГЕСів на Дністрі. Але програма прийнята з грубими порушеннями законів України та міжнародних зобов’язань.

До сьогоднішнього зібрання нас спонукали деякі дії місцевої влади – спроби готувати ґрунт для реалізації цього проекту.

Екологічні ризики будівництва ГЕС на Дністрі

Передбачається спорудження в середній течії Дністра шести гідроелектростанцій, 5 з них – греблевого типу і одна дериваційного. Верхня гребля має постати біля с. Вістря Монастириського району (якраз початок Дністровського каньйону). Весь лівий берег (тернопільський) – охоронний режим Національного природного парку, де будівництво будь-яких ГЕС апріорі неможливе. Нижня гребля – територія Мельнице-Подільської об’єднаної територіальної громади Тернопільської області. Біля кожної греблі підйом води передбачається на 8-9 метрів – неминуче затоплення берегів.

Історично склалося, що всі села розташовані в річковій долині, які очікує підтоплення, а відтак відселення.

Лобісти цього проекту, мабуть, сподіваються, що їм вдасться або дешево викупити ці землі, або вольовим порядком переселити людей, як було під час будівництва першої дністровської ГЕС. Тоді 65 сіл Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької, Вінницької областей зазнали затоплення.

В чому ризик для екосистеми Дністра? Зупиниться течія, а Дністер – швидка річка, яка поки що зберігає здатність до самоочищення.

Дністру і зараз важко з трьома греблями і найбільшою в Європі гідроакумулюючою станцією.

Зупинена річка поступово заповниться намулом.

Дуже великим ризиком є те, що впродовж останніх 20 років спостерігаємо зниження водності всіх річок в Україні. В останні два роки басейн Дністра досяг критеріїв маловоддя. Найкращим резервуаром і фільтром природної води є непорушена екосистема.

Якщо Дністер перетвориться на каскад з 6 ставків, рано чи пізно вони замуляться, спроможність води до самоочищення зменшуватиметься. Намул слугуватиме потужним джерелом виділення метану – найпотужніший парниковий газ.

Якщо хтось каже, що гідроенергетика є відновлювальним джерелом енергії, він лукавить.

Правовий аспект

Уряд України, прийнявши в липні 2016 р. програму розвитку гідроенергетики, порушив низку законів.

Щодо процедур: така програма повинна пройти громадські обговорення, експертизу, погодження дотичних установ. Маємо документальні відповіді від Міністерства екології та природних ресурсів України, Державного агентства водних ресурсів, які підтверджують, що до них не надходив проект цієї програми.

Україна є стороною кількох міжнародних угод. Одна з них – конвенція, яка регулює стосунки між державами під час реалізації програм, проектів, які мають черезкордонний вплив. Дністер – транскордонна річка (верхня і найнижча течії – Україна, середня і нижня – Молдова). Тож перед тим, як реалізовувати програму, уряд України повинен був її погодити з молдовською стороною. Цього не було.

13 липня 2016 року програма була вкинута на голосування урядом в злодійський спосіб. Жоден науковий заклад і державна структура її не погодили.

Зараз ми вимагаємо або в судовому порядку, або добровільно Кабміном скасувати цю програму. Ми розпочинаємо діяти в правовому полі, але не зупинимося перед радикальними засобами громадянського протесту, якщо влада залишатиметься «глухою».

Звертаємося до всіх депутатів Тернопільської обласної ради, народних депутатів від Тернопільщини, аби вони заявили свою позицію проти нищення Дністра. Кампанія спротиву повинна відіграти роль консолідуючого центру всіх політичних сил, наукової громадськості Тернопільщини. Нам зараз є що захищати», – кінець цитати.