Святослав Липовецький розповів у Тернополі про “Тайний університет”

Чи знали ви  що спонукало молодих хлопців минулого століття брати все в свої руки і бути співвідповідальними за долю цілої нації? Чому були необхідні експропріаційні акти? Яка роль атентатів? Про це та багато інших цікавинок слухачам НеЛекції розповів знаний історик, публіцист та дослідник — Святослав Липовецький.

Протягом двох годин лектор розкрив аудиторії такі теми як: історія українського націоналізму від його зародження і до сьогодення, безоглядна боротьба української національної еліти в лавах УВО, ОУН та інших організаціях, антимонопольна, шкільна, пропагандивна та бойова акції Бандери, також слухачі НеЛекції почули про багато цікавих подій та постатей про яких в звичайному підручнику не прочитаєш. Про Тайний університет, зокрема, у відкритих джерелах міститься небагато відомостей.

Одна зі слухачів події, Оксана Семенець, розповідає, що її вразило найбільше з розповіді Святослава Липовецького на дану тему: “Студенти, які закінчували Тайний університет могли навчатися за кордоном, а пари проводились таємно: в будинках викладачів, в підвалах, а до одного викладача, який був лікарем, щоб потрапити на пару студентам доводилось записуватись на прийом. Ті, що вчились на медиків купували тіла померлих бездомних щоб вчитися анатомії, бо не було тоді інших можливостей вивчати людський організм. Молодь поступала або в Тайний університет, за кордон, або не навчались взагалі, бо тих, хто поступав у Львівські університети — переставали поважати і не вважали більше українцями”.

“НеЛекція — це дуже цікава і потрібна подія. Я вдячний організаторам за проведення такої події та такого лектора. Багато цікавих історій з націоналістичного руху, що він розповів , містяться у його книзі “Бандерівці”. Найбільше мені запам’яталась постать Ольги Басараб, яка була найвідомішою українською розвідницею того часу. Також запам’яталась подія під назвою Чортківська офензима: дуже цікавий момент, коли люди на чолі з Тарнавським гнали поляків від Чорткова до Львова усвідомлюючи, що вони зовсім не мають зброї”, – ділиться враженнями про подію Володимир Гайдамака.

На завершення заходу Святослав промовив такі слова:  Наразі, моя історія закінчується, але наша спільна історія продовжується”