Тернопільський суд залишив без змін вирок непорядному працівникові банку

Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу захисника обвинуваченого Василя П. на вирок Гусятинського районного суду від 20 січня 2021 року.

 

Цим вироком Василя П. визнано винним за ч.4 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України і засуджено до 5 років позбавлення волі з позбавленням права 3 роки обіймати посади, пов’язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій і обов’язків, пов’язаних зі зберіганням та обліком грошових коштів та матеріальних цінностей. Додаткове покарання щодо заборони займати певні посади буде виконуватись після того, як юнак відбуде основне покарання.

 

Не погодившись із рішенням місцевого суду, захисник обвинуваченого подав апеляційну скарг виправдати його підзахисного за ч.1 ст. 366 КК та змінити правову кваліфікацію із ч.4 ст. 191 КК України на ст. 364-1 КК України і призначити мінімальне покарання. Зазначив, що в його підзахисного не було наміру привласнювати чи витрачати кошти банку, оскільки він ніс за них повну матеріальну відповідальність. Також зауважив, що на день звільнення з роботи Василь П. не мав жодної заборгованості перед банком.

Від керівництва філії Тернопільського обласного управління банку надійшло заперечення на подану апеляційну скаргу.

 

Як встановлено місцевим судом, наказом від 2 листопада 2018 року 20-річного Василя П. призначено на посаду завідувача сектору касових операцій відділення банку у м. Гусятин та укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, що передбачається і його посадовою інструкцією.

У першій декаді травня 2019 року в обвинуваченого виник злочинний умисел на привласнення грошових коштів банку шляхом зловживання своїм службовим становищем та службової підробкою. З цією метою після закінчення операційного дня Василь П. порахував готівкові кошти та частину сховав у кишеню, але у “Книзі обліку готівки та цінностей, що зберігаються у сховищах цінностей” вказав повну суму зданої у сховище готівки. День потому він знову привласник частину грошей.

У середині травня 2019 року під час документальної ревізії готівки та цінностей, що зберігались у сховищі банку, було виявлено нестачу 155 тис 160 грн. 35 коп. та 6 тис. 900 доларів США (відповідно до курсу Національного банку України, це становило 180 тис. 820 грн), яка виникла впродовж двох робочих днів.

У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду обвинувачений пояснив, що кошти взяв на лікування батька, оскільки у такий спосіб вирішив запозичити кошти в банку.

Розглянувши матеріали кримінального провадження в межах апеляційної скарги, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду прийшла до висновку, що характер дій обвинуваченого та спосіб заволодіння коштами банку полягали саме у привласненні майна, що знаходилось у його віданні. Погашення заборгованості на день звільнення Василя П. з роботи не свідчить про відсутність в його діях ознак привласнення чужого майна, а лише вказує на зловживання службовою особою своїми повноваженнями юридичної особи приватного права. Внесення неправдивих відомостей до офіційного документу використано ним як спосіб привласнення коштів, що поміщались у сховище банку.

Також колегія наголосила, що злочин за ст.191 ч.4 КК України належить до корупційних кримінальних правопорушень і не передбачає застосування ст. 69 КК України (призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом) і 75 КК України (звільнення від відбування покарання з випробуванням). Тим більше, що місцевим судом Василеві П. призначено мінімальне покарання, яке, на думку суду, є достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченого і запобігання вчинення ним нових злочинів.

З урахуванням наведеного, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу захисника обвинуваченого слід залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції – без змін.

 

Довідково: санкція ч.4 ст. 191 КК України (привласненні чужого майна, яке було йому ввірене та перебувало в його віданні, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у великих розмірах) передбачає від 5 до 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-ох років;

ч.1 ст. 366 КК України (внесення службовою особою до офіційного документа завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки) – карається штрафом від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до 3-ох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-ох років, – повідомляє пресслужба Тернопільського апеляційного суду.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *