Тернопільський суд залишив без змін вирок обвинуваченому, який безпричинно наніс знайомому ножові поранення

Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу обвинуваченого Сергія К. на вирок Кременецького районного суду від 2 лютого 2023 року.

        Як встановлено судом першої інстанції, 29 травня 2022 року, приблизно о 21 год. 15 хв. Сергій К. прийшов додому до свого знайомого Андрія М та запропонував пройтись по парку м. Кременець. Та коли вони прийшли до парку, обвинувачений Сергій К. на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин наніс два удари ножем потерпілому Андрієві М., спричинивши тяжке тілесне ушкодження.

        Вироком Кременецького районного суду від 2 лютого 2023 року 33-річного Сергія К. визнано винним за ч. 1 ст. 121 КК України (умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння) та призначеного покарання у виді 5 років позбавлення волі.

        Цивільний позов потерпілого Андрія М. задоволено частково та стягнуто з обвинуваченого на його користь 150 тис. грн відшкодування моральної шкоди та 16 тис. 893 грн – матеріальної шкоди.

        До відома: санкція ч. 1 ст. 121 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

        Не погодившись із судовим рішенням, обвинувачений подав апеляційну скаргу, в якій наполягав на своїй непричетності до даного злочину та просив даний вирок скасувати і повернути матеріали кримінального провадження на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Мотивуючи свої вимоги, зазначив, що покинув Андрія М. при вході до парку. Також вказав, що покази потерпілого та свідків стосовно механізму і кількості нанесених ударів не співпали.

        У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, частково провівши судове слідство та детально проаналізувавши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги, погодилась з висновками районного суду, що тяжке тілесне ушкодження потерпілому заподіяв саме Сергій К.

       Вину обвинуваченого доведено показами, наданими суду як потерпілим, так і свідками злочину Ігорем К. та Ілля Б. При цьому Ігор К. уточнив, що Сергія К. він знав, але не впізнав, оскільки вони 30 років не бачились. Описані ними події були послідовними та узгоджувались між собою в деталях, що засвідчило їх правдивість. Разом із тим, аналіз досліджених доказів спростував доводи обвинуваченого Сергія К., що при вході до парку він побачив знайомого, з яким ворогував, тому одразу повернув і пішов до залізничного вокзалу.

       Непереконливими та необґрунтованими колегія суддів визнала твердження апелянта щодо розбіжностей у показаннях потерпілого та свідків, як і куди наносились удари ножем. Оскільки розбіжності були несуттєві і пов’язані з об’єктивним сприйняттям кожного з учасників та очевидців обставин події. Крім того, свідок Ігор К. під час слідчого експерименту зазначив, що він бачив, як Сергій К. завдав потерпілому два удари, але не запам’ятав механізм заподіяння тілесних ушкоджень.

       Погодилась колегія суддів і з визначеним районним судом розміром цивільного позову в частині моральної шкоди, підтвердженим фіскальними чеками на придбання ліків та препаратів, необхідних для лікування. Період їх придбання співпав із періодом лікування потерпілого, а виходячи із назв, ці ліки використовуються при лікування даного виду травм.

       З урахуванням наведеного, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу обвинуваченого Сергія К. залишила без задоволення, а вирок Кременецького районного суду від 2 лютого 2023 року – без змін.