У Монастириській громаді п’ять місяців не платять людям, які доглядають за інвалідами

У Монастириській громаді, згідно озвучених даних на профільній комісії з соціального захисту Монастириської міської ради, заборгованість соціальної компенсації по догляду за людьми похилого віку та інвалідами складає 1 млн. 200 грн. Про це повідомила місцева громадська активістка Світлана Безділь.

– За ініціативою депутатів на комісії було розглянуто це питання. Наскільки я розумію, що кошти «знайшли» лише для виплати за один місяць (за липень 2021 року) , а на решту – не має грошей. Звичайно, що люди, які отримують компенсації по догляду за людьми похилого віку та інвалідами не від “гарного життя” звертаються за отриманням цих коштів. В Бертниках, наприклад, чоловік на діалізі, а жінка оформлена по догляду – у цієї родини кожна копійка “на рахунку” і потрібна на життя. Завадівка, аналогічна ситуація, кошти потрібні чоловіку на ліки, щодня. Вчора прощалися з Іваном Ванат. Чоловіка вже не має, пішов у засвіти, на лікування йшло щодня великі суми. Ірина Ванат особисто ходила в міську раду, коли тато був ще живий, просила виплатити заборгованість майже за шість місяців, кошти були вкрай необхідні на лікування. Але…. Не має коштів! – таку відповідь отримують і люди, які звертаються і депутати. Ви запитуєте, чи має керівництво ОТГ разом з апаратом МР заборгованість по заробітній платі? Ні! Вони отримують вчасно і зарплати, і премії!, – емоційно заявила Світлана Безділь.

Що роботи в такому випадку?

– отримати довідку про нарахування виплати по догляду за людьми похилого віку та інвалідами;

– отримати довідку про наявну заборгованість ;

– звернутися в Бюро безоплатної правової допомоги з подальшим зверненням до суду;

– депутат міськради та адвокат Гнатишин Віра Володимирівна (яка має підписаний договір з Бюро безоплатної правової допомоги) готова в терміновому порядку відстоювати інтереси мешканців громади, які звернуться за правовою допомогою щодо невиплати компенсації по догляду за людьми похилого віку та інвалідами більше аніж п’ять місяців!

Джерело: Тижневик “Номер один”