У тернопільській бібліотеці відтворили справжню українську світлицю

Вишиванки, глечики, бамбетель та прялка оселились у тернопільській бібліотеці №4 для дорослих, що на бульварі Данила Галицького. 25 серпня до Дня Незалежності України там запрацював етно-центр, покликаний дати нове життя старовинним речам.

–  Ми хотіли зламати стереотип про те, що у бібліотеці сидять виключно літні жіночки і все, що вони роблять – це видають літературу, – розповідає завідуюча тернопільської бібліотеки №4 для дорослих Світлана Козелко. – Етно-центр покликаний стати місцем відпочинку з користю. Тут відвідувачі зможуть доторкнутись до частинки побуту наших дідів-прадідів. Серед експонатів особливо цінуємо стародавню колиску, подаровану родиною Колос, її привезли з Кременеччини. Щоб трошки осучаснити люльку, під час реставрації ми нанесли на неї елементи петриківського розпису.

Як і будь-яке велике діло, етно-центр розпочався з ідеї однієї людини – Олександра Смика. Для втілення задуму потрібно було залучити волонтерів, – і тут допоміг Молодіжний мистецький центр. 7 днів його активісти Гречанівська Софія, Машталір Христина, Несміянов Костянтин і Олександр Удин малювали на стіні бібліотеки український двір із хатою-мазанкою, квітами та криницею.

Двох волонтерів, які допомогли відтворити трипільські знаки на дощечці  знайшла Світлана Козелко цілком випадково:

–  Мою телефонну розмову з приводу етно – центру на зупинці почула дівчина й запропонувала допомогу: у неї якраз гостювали подруги Юля Антонюк і Настя Зарічна, які й могли намалювати символи. Найдовше робота тривала над приміщенням, яке стало українською світлицею – аж цілий місяць. Пан Іван та Андрій ( чоловіки не хотіли називати свої прізвища) безкоштовно відремонтували стару кімнату, перефарбували її і навіть збудували піч. Працівники бібліотеки  також трудились без вихідних над експозицією – це стало спільною пристрастю.

Фундаментом бібліотечного етно – центру стала 90-літня вишиванка, яку туди принесла читачка закладу Раїса Миколаївна Марченко. З світу по нитці назбирали увесь експонований старовинний одяг. Гордістю виставки є те, що майже немає позичених речей – більшість подаровано. Пані Світлана зазначає, що в подальшому на манекенах одяг оновлюватиметься, а нинішні комплекти зафіксують на світлинах, які розвішають у читальному залі.

Крім колективу бібліотеки та сім’ї Світлани Козелко, свою лепту у створення етно-центру внесли міський голова Сергій Надал та його заступник Леонід Бицюра. Під час відкриття виставки  25 серпня вони власноруч розписували фарбами піч у світлиці. Опісля свою позитивну енергетику за допомогою пензлика залишали й інші гості етно-центру.

Юлія Швець

 

загрузка...

Comments are closed.