У Тернополі лідер опозиційної партії співпрацює з Партією регіонів та все зливає Хоптяну

Наприкінці минулого тижня в регіонах України було відкрито другий фронт. У такий спосіб частина лідерів Майдану вирішила надати акціям протесту ширшого масштабу і змусити Януковича з оточенням піти на певні поступки. У західних і центральних областях мітингувальники штурмом узяли будівлі облдержадміністрацій. На Сіверщині й Слобожанщині людям вдалося ввійти до приміщень облрад. Ланцюгова реакція “передачі всієї влади під контроль народу” докотилася до півдня ісходу України, де Віктор Янукович має значну підтримку. Тут теж відбулися спроби “підкорити” головні будівлі областей. Логіка протестів в областях полягає в тому, що режим Януковича втратив легітимність, на його совісті кримінальні переслідування, викрадення й загибель активістів Майдану. Губернатори, які очолюють виконавчу владу в областях, і їхні заступники мають подати у відставку. Функції адміністрацій відтепер виконуватимуть місцеві Народні ради, які підпорядковуються Народній раді в Києві. А “білі доми” в регіонах з усім майном належать місцевим громадам. 

Тернопільська облдержадміністрація “впала” у першій шерензі, одразу після Львівської й Рівненської. І радикали, і доведені до відчаю люди в Тернополі синхронізували свої дії й прорвалися у будівлю облдержадміністрації ще під вечір 23 січня. “Білий дім” здався після відносно легкого бою. Не обійшлося без потерпілого правоохоронця й розбитих шиб на вхідних дверях… Люди зайняли вестибюль, поверхи й приймальню голови облдержадміністрації. Однак ні губернатора, ні його заступників на робочому місці не виявилося. Та це й не дивно! За інформацію DT.UA, один з місцевих лідерів опозиційної партії, яка тривалий час співпрацює з Партією регіонів, попередив голову облдержадміністрації про штурм адміністрації. Наступного дня керівника області теж не було на роботі: він начебто зліг у лікарню.

Міліція в Західній Україні останніми днями не поспішає піддавати активістів Майдану кримінальним переслідуванням, аби не підвищувати градус протестних настроїв. Саме тому кримінальні провадження за ч.1 ст. 341 Кримінального кодексу (“захоплення державних або громадських будівель чи споруд”), ч. 3 ст. 296 (“хуліганські дії, пов’язані з опором представникові влади, який виконує обов’язки з охорони громадського порядку”) та ч. 2 ст. 345 (“умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу … побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків”) розпочато лише за фактом. На час написання цих рядків нікому з активних учасників Майдану не було вручено повідомлень про підозру у вчиненні кримінального правопорушення…

Обласні депутати вирішили: якщо провладна більшість у Верховної Раді руками проголосувала за закони, які істотно обмежують громадянські права українців, то чому ж місцеві патріотично налаштовані обранці не можуть дати відсіч? У суботу відбулася сесія облради, на якій було ухвалено пакет рішень, що задовольняли мітингувальників.

Частина документів не мала нормативно-правового характеру, а містила лише моральні оцінки. Наприклад, депутати не створювали місцевої Народної ради, але визнали Народну раду України, засновану 19 січня в Києві, “колегіальним органом, уповноваженим представляти інтереси народу України”. Ефект непокори владі В.Януковича і Партії регіонів посилило рішення про заборону осередків Партії регіонів і КПУ на території області. Управління юстиції просили зняти їх з реєстрації.

Задля охорони громадського порядку, а також допомоги потерпілим від нещасних випадків чи правопорушень було утворено невоєнізований загін народної самооборони.

Депутатська більшість, кістяк якої — ВО “Свобода”, намагалася показати, що вона нізащо не здасться у протистоянні з виконавчою владою області. Потрібно було підтримувати війну нервів з адміністрацією. Уже вдруге за період Майдану створили виконком Тернопільської обласної ради, але тепер окремо, як “координаційний орган щодо здійснення структурними підрозділами облдержадміністрації делегованих повноважень”. Правова мотивація була такою: згідно із законом “Про місцеве самоврядування в Україні” (ст. 72), у частині виконання делегованих радами повноважень, облдержадміністрації є підзвітними й підконтрольними облрадам. А в жодному нормативному акті немає переліку органів, які можуть створювати (чи не створювати) обласні ради.

Найбільш очікуваним з боку громадськості було внесення до порядку денного питання про недовіру голові облдержадміністрації Валентинові Хоптяну, який, за твердженням більшості обранців, “упродовж двох місяців Майдану жодного разу не вийшов до мітингувальників і не заявив, що переходить на сторону людей”.

Цього разу, на відміну від розгляду аналогічного питання 6 грудня минулого року, депутати обговорили питання про недовіру губернатору у двох постійних комісіях облради — з питань регламенту та соціально-економічного розвитку.

У результаті таємного голосування 81 депутат зі 120 висловився “за” недовіру голові облдержадміністрації. Революційна ситуація змусила визначитися депутатів від “Єдиного центру” — партії, яка через співпрацю в минулому із владою В.Януковича зарекомендувала себе як перехідний етап від “Нашої України” до Партії регіонів, та представників Народної партії (союзника регіоналів). Саме вони додали голосів до двох третин “за”. Згідно з Конституцією, якщо голові місцевої адміністрації висловили недовіру дві третини від загального складу ради, президент ухвалює рішення про відставку губернатора” (ст. 118).

Не секрет, що адміністративні суди в Україні захищають інтереси насамперед виконавчої гілки влади. У Тернополі окружний адмінсуд проявив надзвичайну оперативність. Того ж дня, 25 січня, за позовом першого заступника прокурора області суддя Андрій Осташ відкрив два адміністративні провадження. А згодом визнав протиправними і скасував чотири рішення сесії облради: такий орган, як Народна рада, не передбачений ані Конституцією, ані законами України; законодавство виключає створення загонів народної самооборони. Обласні й районні ради, за законом “Про місцеве самоврядування” (ст. 26), наділені повноваженнями створювати лише виконавчі апарати, а не виконкоми. І, нарешті, суд постановив: забороняючи місцеві осередки ПР та КПУ, депутати облради взяли на себе роль суду. Юристи облради планують оскаржити цю постанову в апеляційній інстанції.

Крім того, згаданий суддя не знайшов підстав для висловлення недовіри голові облдержадміністрації і тому визнав протиправним і скасував відповідне рішення сесії облради.

Хай там як, але процес висловлення недовіри керівникам місцевих адміністрацій на Тернопіллі лише набирає обертів. Місцеві депутати більше ніж двома третинами голосів відправили у відставку голову Бучацької райдержадміністрації Василя Савку. Монастириські обранці скинули керівника виконавчої влади району Івана Білика… Недовіру голові райдержадміністрації Степанові Кобісу депутати висловили і в найбільшому районі області — Чортківському…

Голова Козівської райдержадміністрації Дмитро Михайлюк під тиском громадськості сам написав заяву на звільнення з посади.

Картина “прозріння й покаяння” біло-синіх партійців на Тернопіллі вималювалася чітко. Далекоглядніші місцеві депутати масово виходять з лав Партії регіонів… І грати їм жалобний марш у вигляді заборони місцевих осередків партії — не так уже й важливо.

Роман Якель, Дзеркало тижня

Коментарі вимкнені.