В елітному закладі Тернополя покажуть неймовірний фільм

Завтра, о 15 годині, в кавярні “Коловорот” презентують фільм “Красне – вузлова станція переселень”.

Як розповідають організатори показу, фільм є результатом міжнародного проекту , реалізованого у містечках Буськ і Красне в Україні 2-15 липня 2012 року такими неурядовими організаціями: Фонд «Добра воля» у співпраці з «Жіночим фондом» (Краків, Польща), Міжнародна школа рівних можливостей (Київ, Україна), а також «Jugendwerk der AWO Württemberg» (Штутґарт, Німеччина) у партнерстві з MONAliesA e.V. (Лейпциґ, Німеччина). Проект фінансується в межах програми «Geschichtswerkstatt Europa» за посередництвом Фонду «Пам’ять, відповідальність, майбутнє».

Фільм, який презентуватимуть,  про те, як історія стає спробою вислухати переселених жінок. Він містить фрагменти кількадесятигодинних аудіовізуальних матеріалів, зібраних міжнародною групою жінок із Польщі, Німеччини та України у містечках Красне і Буськ.

Буськ і Красне – містечка, розташовані на відстані 40 км на південний схід від Львова. Більшість мешканців цього району були українцями, але поляки теж жили там, так само як і євреї та німці. Під час війни деякі поляки були депортовані до Сибіру, інші підлягали польському переселенню в 1945 році. Їх будинки були заселені, поміж іншими, і українцями, переселеними зі Східної Польщі. Євреї були знищені нацистами, німці втекли або були вбиті в кінці війни. Залізничний вокзал у Красному був вузловою станцією для переселення польських, українських, єврейських та німецьких жителів.

З 2 по 15 липня 2012 року в Красному та Буську в Західній Україні українсько-польсько-німецька дослідницької група вивчала післявоєнну історію примусового переселення. Це було продовженням більш раннього проекту “Пам’ять і забування” (2010), під час якого учасниці зустріли велику групу колишніх жителів околиць Красного і Буська, які були депортовані до Сибіру після війни і переїхали до Західної Польщі – колишнього німецького села Югова (раніше Хаусдорфа) у Нижній Сілезії. Учасниці проекту хотіли відвідати місця, де жили раніше респондентки, і з’ясувати, що зберігає пам’ять сучасних мешканок Буська та Красного про ці події. Основний метод, використаний в проекті, це метод усної історії. Протягом двох тижнів було проведено відеоінтерв’ю з жінками похилого віку. Дослідницька група намагалась з’ясувати, що пам’ятають про ті часи люди, що живуть там з народження і ті, хто опинився там в результаті переселення? Як українці жили в цьому районі за радянської влади?

Трейлер до фільму Ви можете переглянути тут.