Вбивці тернопільського беркутівця ходять на волі, – мама убитого

Підозрюваного у вбивстві беркутівця працівника “Сокола” відпустили зі слідчого ізолятора під заставу. Матір вбитого вважає, що розслідування кримінальної справи є необ’єктивним. А також стверджує, що у смерті її сина винні ще двоє людей

 

– Петро був моїм єдиними сином, – каже Ольга Єрмакова із Ланівців. – Його не стало 12 серпня. Я не знаю, як далі жити. На його телефон досі дзвонять друзі та знайомі, а коли дізнаються, що нема в живих – плачуть.

27-річний працівник спецпідрозділу “Беркут” Петро Єрмаков помер, пролежавши два тижні в комі. Його жорстоко побили поблизу центру молодіжного дозвілля RIVERPOOL.  Матір хлопця каже, що розслідування є необ’єктивним. До того ж вона наполягає, що у смерті її сина винні ще двоє чоловіків.

У пошуках справедливості Ольга Єрмакова звернулася і в редакцію “20 хвилин”. Адже боїться, що розслідування справи гальмують. І винуватці смерті її сина залишаться непокараними.

Не було живого місця

Згадуючи про сина, жінка не втримує сліз.

– Мій син працював у міліції шість років, – розповідає вона. – Одразу після армії два роки працював у патрульно-постовій службі, а закінчивши школу “Беркуту” в Чернівцях, пішов працювати у спецпідрозділ. Цього року Петро мав закінчити Кременецьку гуманітарно-педагогічну академію.

Увечері перед трагедією, 27 серпня, юнак разом з колегами відпочивав у барі “777”, розповідає пані Єрмакова.

– Туди підійшов працівник “Сокола”, який раніше працював в “Беркуті” і ненавидів мого сина, – каже жінка. – Чому мій син опинився біля RIVERPOOL, я не знаю. Адже він ніколи не розповідав, що там відпочиває.

Побитого Петра, який сидів весь у крові, побачив спортсмен, який вийшов на ранкову пробіжку у парк “Загребелля”. Міліціонери одразу повідомили матір. Жінка каже, що на синові не було живого місця. Петра забрали до реанімації з численними травмами. Зокрема, – відкритою черепно-мозковою травмою з множинними переломами черепа, забоєм головного мозку, закритим переломом носа, переломом верхньої щелепи, множинними уламковими переломами кісток лицевого черепа із зміщенням, забоєм грудної клітки та ін. Після двотижневої коми він помер.

– Уявіть, як його треба було бити, щоб завдати таких важких травм, – каже пані Єрмакова. – Його точно не одна людина била. Він був великий як двері, зростом 1,97 м. До того ж Петро був спортсменом, займався рукопашним боєм, займав перші місця на змаганнях зі стрільби.

На заяви не відповідають

Проти оперуповноваженого спецпідрозділу “Сокіл” при УБОЗ порушили кримінальну справу. Йому кваліфікували ознаки злочину передбачені ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України – умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення, або вчинене групою осіб, а також з метою залякування потерпілого або інших осіб, або вчинене на замовлення, або спричинило смерть потерпілого. Розслідуванням справи займається слідчий міської прокуратури.

– Підозрюваного працівника “Соколу” затримали і невдовзі міськрайсуд звільнив його зі слідчого ізолятора під заставу 60 тис грн, – додає Ольга Єрмакова. – Я вважаю таке рішення недопустимим і подала клопотання до суду. Відповіді наразі не отримала.

Ольга Єрмакова каже, що їй стало відомо, що до смерті її сина, окрім працівника “Соколу” причетні й інші особи. Один з них колишній працівник УБОЗ.

– Про це мені повідомили анонімно дзвінками друзі Петра та працівники міліції, – каже вона.

Жінка переконана, що їх покривають. Адже всі факти на лице.

– Вбивці ходять на волі, – каже жінка. – А де гарантія, що вони ще когось не вб’ють.

Також пані Єрмакова додає, що не раз говорила слідчому, що треба допитати ще двох інших, та він наче її не чує. Та й взагалі веде себе вороже.

– Мені довго не хотіли видати постанову про те, що я потерпіла, – каже вона. – Очевидно, ніхто не думав, що я не сидітиму склавши руки. Уявіть, син два тижні пролежав у лікарні, але не був там записаний, що він працівник міліції. Все хотіли “зам’яти”. Мені натякали, мовчіть, бо полетить з роботи. І я мовчала, бо вірила, що він житиме. Зараз я не мовчатиму.

Мій син був дуже добрий, повірте. Я одна виховала його з чотирьох років. Він дуже любив життя.

Жінка каже, що готова стукати у всі можливі інстанції, аби тільки добитися, щоб винні у смерті її єдиного сина отримали своє. Наразі вона написала заяву в обласну прокуратуру, де попросила з’ясувати всі обставини справи. Зокрема провести повне, всебічне та об’єктивне розслідування. А також прийняти міри для затримання та притягнення до відповідальності двох інших чоловіків, які разом з підозрюваним били її сина. Відповіді не отримала жодної.

Розслідування завершили

23 жовтня кореспондент звернулася у прес-службу обласної прокуратури прокоментувати ситуацію. Там запевнили, що на всі звернення вони направляють відповіді. Якщо ж жінка якимось чином цієї відповіді не отримала, то 24 жовтня її викликає до себе слідчий, який і дасть відповіді на всі запитання. Також у прес-службі повідомили, що триває розслідування кримінальної справи, тому поспішних висновків жінці робити не варто. Мовляв, був би результат, тоді інша справа.

Як повідомила Ольга Єрмакова 24 жовтня, її викликав слідчий аби вона поставила свій підпис у кримінальній справі. Адже розслідування справи вже закрили і її передаватимуть до суду. Жінка сказала, що підпису свого не поставила. До того ж вона дізналася, що статтю підозрюваному пом’якшили . Ст. 121 “Умисне тяжке тілесне ушкодження”, яка була раніше, змінили на 124 ” Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця”. Тож замість позбавленням волі терміном від семи до десяти років підозрюваному у злочині загрожують лише громадські або виправні роботи , або арешт терміном до шести місяців, або обмеження волі до двох років.

– Я запитала, чому я не отримала відповіді на своє звернення, – каже пані Єрмакова. – Слідчий лише відповів: “Ну ми ж вам надіслали….” Більше він не мав чого відповісти…

Василь Когут (55 р.), адвокат:

– Якраз коли розслідування кримінальної справи завершене, потерпіла має право вивчити всю справу сама або з допомогою адвоката. Вона може написати всі зауваження по справі, з якими не згідна. Ці зауваження слід відати слідчому і їх підшивають до справи. Своє звернення потерпіла може направити і прокурору з проханням направити справу на додаткове розслідування з врахуванням її зауважень. Адже прокурор затверджує обвинувальний висновок і направляє справу до суду. Далі наполягати на своєму потерпіла повинна і в суді. І він прийме рішення, зважаючи на ці всі обставини. Якщо ж потерпіла не буде згідна з судовим вироком, вона може його оскаржити в апеляційному суді.

20 хвилин

Коментарі вимкнені.