Вічна битва з порожняком: 5 років Koza Music Battle у Тернополі
Хлопці проспали декілька годин у плацкарті з рюкзаками та гітарами під пазухою до своєї зупинки в місті Тернополі. Восьма ранку, четвер, до відкриття клубу ще ціла година, прийдеться «тупити» й докурювати цигарки, які залишилися після тамбурових перекурів. Скоро ця умовна четвірка зайде до клубу, де вже увечері зіграє на одній сцені з декількома іншими гуртами, такими ж, як і вона, молодими музикантами.
Музичні конкурси — особливий вид спортивних розваг. Усе, звісно, залежить від масштабу, але сенс залишається той самий — боротьба за символічний приз та умовне визнання. Koza Music Battle у Тернополі з’явився п’ять років тому, і наразі переможець битви отримує можливість запису трьох пісень на місцевій студії «Шпиталь Рекордс» (під чітким керівництвом Лесика Драчука із Tik Tu та Omodada), а також виступ на фестивалі «Файне Місто». І все-таки цей конкурс зовсім не про призи.
У кінці травня 2017 на Koza Music Battle визначився п’ятий, ювілейний переможець — київський гурт «Брудні». Главу тривалістю в півдекади можна закривати — і робити підсумки. Розповідаємо, чому Koza Music Battle — це не роздутий іміджевий проект, а потужний майданчик, який із дна витягує таланти та дає їм стартову можливість себе проявити.
Ярослав Качмарський, арт-директор «Кози»
«Хотілося взнати, які є молоді команди в Тернополі, щоб було кого ставити на підтримку до банд, що гастролюють. Також хотілося дати молодняку можливість уперше побувати на сцені, здобути бодай якийсь досвід. Ну і взагалі розворушити місцеву музичну тусовку», — тут і далі розповідає Ярослав Качмарський, арт-директор бару «Коза» про стартову ідею Koza Music Battle. «Першого року на конкурс подалися дванадцять місцевих гуртів. Цього року біля ста, з яких тільки чотири місцеві».
За п’ять років конкурс розростається в масштабах від регіонального до всеукраїнського, від дрібної ініціативи до великого проекту. «На першому батлі у 2013 році єдиним призом була 1000 гривень від бару “Коза”. Потім ми подумали, що було б добре, якби, окрім нагоди пропити ці гроші, гурти залишали якусь записану історію. То й, відповідно, із другого року проекту й надалі нашим партнером є студія “Шпиталь Рекордс”, яка записує пісні переможцям. На третій рік до партнерів додався фестиваль “Файне Місто”, який запрошує переможців на фестиваль, та пиво “Львівське”. Цього року долучився «Тернопільський м’ясокомбінат» та Управління культури та мистецтв Тернопільської міської ради. Попри все, основний організаційний та фінансовий тягар залишається на “Козі”» — продовжує Ярослав.
Першого року на конкурс подалися дванадцять місцевих гуртів. Цього року біля ста, з яких тільки чотири місцеві
Лесик Драчук, студія «Шпиталь Рекордз», гурти Omodada та Tik Tu
Про суддівство конкурсу: зазвичай журі складається із корифеїв місцевої сцени — чи то Зоряна Безкоровайного і Світлани Фролової із гурту Nameless, того ж Лесика Драчука, чи інших адептів гурту Los Colorados. За останні два роки масштаб конкурсу дозволяє запрошувати до суддівства представників медіа, промоутерів тощо — скажімо, Ляну Мицько, арт-директорку Львіського Fest Republic, чи Юліану Сліпченко із Громадське Культура. Редакції Muzmapa також мала таку нагоду — як мінімум, в одному із цьогорічних чвертьфіналів.
«Організувавши Koza Music Battle, Ярослав Качмарський розстріляв зайців із гранатомета: десятки щойно спечених гуртів отримали майданчик для виступу, відвідувачі бару — щотижневий «халявний» концерт, тернополяни — культурну комунікацію з країною. Я радий, що цьогоріч перемогла команда “Брудні”. Вони мені одразу сподобались, як митці і як співрозмовники. Дуже цікаво, як далеко ми зможемо зайти в експериментах при записі на студії», — розповідає Лесик Драчук.
Окремим персонажем Koza Music Battle є, звісно, Юний Скайуокер, учасник тернопільських гуртів «Суть-Суть» та «Алоїзій Карамболь». Упродовж усіх років батлу цей чоловік робить відеоогляди всіх його етапів, окрім фінального (за легендою, через те, що не згоден із рішенням суддів стосовно переможця).
Рішення про переможців будь-якого з етапів конкурсу приймає лише журі. Хоч публіка немає жодного очевидного впливу на перебіг конкурсу, насправді вона є тим індикатором, за яким відбирається переможець — всупереч її поведінці або ж навпаки. У Тернополі аудиторія особливо активна й максимально правдива перед тими, хто стоїть на сцені.
Найвпевненіші у своїй перемозі гурти (ті, які їдуть у Тернопіль тільки за вищезгаданими призами) зазвичай виявляються «порожняком». Через це з’являються претензії до журі, та до кого завгодно поза межами свого «Я». У такій екзистенційній ямі опиняється більшість, із випускників батлу тільки одиниці продовжують працювати над собою та розвиватися далі.
Це стосується переможців батлу, мабуть, найбільше. Ярослав пригадує переможців: «У 2013-му перемогли Red Cardinals, згодом вони розпалися: бас-гітарист пішов в електронну музику, що в нього добре вдається. У 2014-му — Nice Cream, також розпалися, але оце щойно відновилися в новому склад. У 2015 — Krut (тоді Marina Krut Project). Зараз існує в іншому складі, однак проект формувався навколо самої Марини Круть, яка й далі займається музикою, тому хто там із нею грає вже не так важливо. У 2016-му — Machu Picchu, розпалися й роз’їхалися. Є теорія, згідно з якою перемога в битві — це чорна мітка, яка неодмінно змусить колектив розсваритися й розбігтися. Марино Круть! Спасибі, за те, що граєш далі».
Ми маємо повноцінні цікаві солянки, на яких кількість “порожняка” доведена до мінімуму
Koza Music Battle відфільтровує молоді музичні проекти та формує нову сцену, за яку не соромно. Це не конкурс заради конкурсу та залучення публіки для просування бренду, це проект зовсім іншого рівня, своєрідна інвестиція в майбутнє. Хоч зовнішньо він виглядає як типовий спортивний чемпіонат, де музика грає другорядну роль. Проте якби тут було все так просто, проект існував би явно не п’ять років і не продовжував свою діяльність надалі.
Фото з офіційних аккаунтів Ярослава та Лесика у Facebook
Коментарі вимкнені.