Вода тернопільського ставу не придатна навіть для господарського використання

Другий рік поспіль триває реалізація програми з відновлення та комплексної очистки екосистеми Тернопільського ставу. За результатами екобіотехнологічного очищення, що проводилося у цьому році за допомогою посіву одноклітинних водоростей хлорели і сценедесмуса, у Тернопільському ставі покращилась якість води та зник неприємний запах. Про це рапортує міська рада Тернополя.

– Завдяки системній очистці Тернопільського ставу, яку ми проводимо вже другий рік поспіль, є перші позитивні результати. Незважаючи на аномальну спеку, цьогоріч відсутнє цвітіння води та неприємний запах,  – заявив міський голова Сергій Надал. – Спільно з екологами розроблено програму, яка розрахована на кілька років, для комплексної очистки та зариблення ставу. Зокрема на сьогодні збудовано новий дощовий колектор із системою механічного очищення, відновлено роботу аераційних фонтанів, які наповнюють воду додатковим киснем, проведено механічну очистку та поглиблення дна озера. Також у цьому році ми використали спеціальні водорості хлорели та сценедесмуса, які очищають воду від шкідливих елементів. І є результат – озеро стало чистішим, немає цвітіння та неприємного запаху води.

Завершальним етапом очищення Тернопільського ставу буде зариблення водойми, яке заплановано на вересень-жовтень поточного року.

Але не все так райдужно, як змальовує нам очільник Файного міста. Загальна тенденція зміни стану Тернопільського ставу – замулення, забруднення важкими металами, нафтою, пришвидшення гниття органічних речовин. Також є тенденція щодо вторинного забруднення аміаком. Тотальне асфальтування та покриття великих площ бруківкою ведуть до засолення ставу від змивання солі, якою  взимку посипають тротуари та дороги. Про це повідомив доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедрою загальної біології та методики навчання природничих дисциплін ТНПУ ім. В. Гнатюка Василь Грубінко. 

– За рахунок забруднення води ставу почали домінувати синьо-зелені водорості. Їхнє співвідношення із зеленими водоростями стало 60-90% при нормі до 22%.   Синьо-зелені водорості виділяють до 700 токсичних речовин, які негативно впливають на рибу, людей, погіршують якість води. Домінування синіх водоростей призвело до катастрофічного зменшення кисню у воді, пришвидшення гниття органічних речовин. У такому середовищі здатні виживати тільки екстремофіли (звичні до граничних рівнів забруднюючих речовин та фізичних факторів). Подальша деградація призведе до утворення болотної екосистеми, – зауважив Василь Грубінко.

Акції із зариблення не ведуть до якісного покращення стану ставу.

– Зариблення ставу за 5 років робилося три рази. Запускалися короп, білий амур, останнім часом осетер. Однак завжди спостерігали їхню масову загибель упродовж одного року у зв’язку з відсутністю кормової бази і токсичним забрудненням води синьо-зеленими водоростями. У такому токсичному середовищі у риб настає параліч нервової системи. При зарибленні виживання має бути не менше 40%, а в нас – 3-5%. Тому попередні заходи комплексного покращення екологічного стану ставу не дали результату. Отже, акції з зариблення екологічно необґрунтовані і ведуть до неефективного використання коштів, – каже Василь Васильович.

На думку науковця, вода ставу не придатна навіть для водогосподарського використання та купання, бо токсини синьо-зелених водоростей та забруднюючі агенти роблять її агресивно-токсичною не тільки для водних організмів, а й для людини. Крім того, систематичне забруднення ставу з каналізаційних систем міста сприяє зростанню забруднення кишковою паличкою та розмноженню збудників низки паразитарних інфекцій.

Джерело: Тижневик “Номер один”