Воюючи на фронті, воїни і не підозрюють, яку “свиню” їм підсунув тернопільський мер

«Санстанція провела всі необхідні перевірки і встановила, що ця територія повністю придатна для забудови, повністю придатна для проживання» ці слова мера Тернополя прирекли на каторгу сотні патріотів України, учасників АТО та їх родини. Йдеться у заяві активістів ДемАльянс Тернопіль.

  • Брехню маскували ретельно, для цього спільники мера вирішили прикритись хоч якимось листом від санітарних органів, який би стверджував, що глистів, пестицидів та гама випромінювання в ґрунті наданої території виділеної учасникам АТО немає. І це вирішили подати як згоду СЕС.
    Але кожен професійний проектант одразу зазначить, що ця територія попадає у санітарно-захисну зону підприємств, і зокрема знаходиться в 1000 метровій зоні асфальто-бетонних виробництв.

    На наш запит міська та обласна СЕС підтвердили, що ніякого погодження для розміщення в санітарно-захисних зонах вони не давали і, що не тільки будувати, а навіть “мріяти” розмістити там житло заборонено. Влада цинічно запроектувала в цій зоні ще й дитячий садок,. Про неминучі хвороби органів дихання та серцево-судинні захворювання пан Надал звичайно в ефірі промовчав. Зате скільки вони витратять громадських коштів на ці «чудові» ділянки, із порушеними ґрунтами, чиновники не соромились хвалитись. Однак чиновники змовчали, що ділянки насправді дуже складні або зовсім не придатні для будівництва.
    То ж чому, постійно надаючи земельні ділянки навіть у скверах міста, окремим потрібним меру особам, захисникам відвели ділянки, котрі виявились навіть непридатні для розширення міського кладовища? Чому це робилось всупереч Українським Законам, без громадських слухань (таємно), без експертиз та необхідних погоджень?
    На нашу думку, у Тернополі, при приході до влади С.В. Надала, розпочався перерозподіл майна громади міста та комунальних підприємств. А тому життя та здоров’я родин воїнів АТО було кинуто для здійснення якоїсь схеми, щодо міського комунального підприємства, якому належить одне із асфальтобетонних виробництв поряд виділеної ділянки, з метою його дерибану.
    До речі, у так званих «змінах» до генплану, а фактично у його фальшуванні, інститут «Діпромісто» намагається приховати обман та зменшити санітарно-захисну зону, звівши її до радіусу у 1000 м довкола підприємства, не враховуючи реальних викидів та напрямків і сили вітрів. Але все одно проектанти змушені були вказати, в текстових матеріалах, несумісність асфальтно-бетонного виробництва та житла. Тож воюючи на фронті, наші воїни і не підозрюють, що в тилу, прагнення чиновників до безмежного збагачення грає на руку окупантам, підриваючи віру людей в справедливість.

Comments are closed.