Як дошкуляють мешканці кількох тернопільських будинків

Працівник з комплексного прибирання Дана Вацик вже понад десять років працює у ПП «Люкс». Щоденно її можна побачити у будинку чи на прибудинковій території на вулиці Симоненка, 4 (І під’їзд), 12, 18, 20, де вправно виконує свою роботу. Жінка каже, що любить свою справу понад усе. Якби не деякі неприємні моменти, то все було б взагалі чудово.

-Мешканці в мене – найкращі, добрі, привітні. Впізнають мене, вітаються, – каже усміхнена пані Дана, не випускаючи із рук свій інструмент – швабру. – Дуже часто буває важко фізично працювати, бо обсяги роботи великі. Але я не дивлюся на графіки роботи, працюю стільки, скільки потрібно. Живу тут близенько, то на роботі майже постійно. Мешканці задоволені, керівництво задоволене – що ще потрібно для щастя?

Як розповідає пані Дана, найнеприємніше для неї те, що тернополяни не завжди цінують її працю: ще не закінчила прибирання, а хтось вже смітить. А ще дошкуляють курці, які кидають недопалки з вікон а також на сходових клітках.

– Тут я вже безсила. Якщо мешканці дозволяють, щоб їм у під’їзді курили і смітили, що ж зробиш? , – ні на мить не випускаючи з рук швабру, міркує вголос жінка. – Всяке буває: напісяють, накакають, наригають і люди, і тварини, а я все приберу, вже звикла.

При вході у будинок спілкуються двоє чоловіків. «Наша прибиральниця – найкраща!», кажуть вони. Та, головне, щоб добрі слова були підкріплені повагою та шаною до щоденної безкінечної роботи двірника.

Коментарі вимкнені.